Реєстраційний номер
0825U002318, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Клініко-експериментальне обґрунтування підвищення ефективності лікування пацієнтів з частковою втратою зубів ортопедичними конструкціями з гвинтовою фіксацією на імплантатах.
Здобувач
Француз Уляна Володимирівна,
Керівник Рожко Микола Михайлович
Опонент Дієва Тетяна Василівна
Опонент Король Дмитро Михайлович
Рецензент Костишин Андрій Богданович
Рецензент Ожоган Зіновій Романович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми клініки ортопедичної стоматології: підвищенню ефективності лікування та профілактики виникнення ускладнень у пацієнтів із кінцевими односторонніми дефектами зубних рядів на нижній щелепі шляхом клінічного та мікробіологічного обґрунтування доцільності вибору та технології виготовлення ортопедичної конструкції з опорою на внутрішньокісткових дентальних імплантатах та процесом догляду за ними у процесі експлуатації.
За допомогою клінічних методів обстеження, визначалася потреба у проведенні ортопедичного лікування кінцевих дефектів зубних рядів шляхом виготовлення мостоподібних ортопедичних конструкцій з опорою на внутрішньокісткові дентальні імплантати. Проведена імплантація та спостереження постопераційного періоду. Після контролю та дотримання часових рамок приживлення імплантату та постановки формувачів ясен розпочинався ортопедичний етап лікування.
Одноразово обстежено та проведено дослідження прикусу та поверхневої електроміографії 30 осіб віком 22-34 роки з інтактними зубними рядами, без ортопедичних конструкцій, які склали контрольну групу.
Удосконалення комплексу лікувально-профілактичних процедур полягав у зміні способу армування трансферів при знятті відбитків з допомогою А-силіконової маси посиленої щільності. Протокол фіксації ортопедичної конструкції відрізнявся тим, що після припарування у ротовій порожнині ортопедичної конструкції та інших підготовчих етапів шахта імплантату промивалася 0,12% розчином хлоргексидину струменево зі шприца та фіксувалася ортопедична конструкція.
Проводилося промивання шахти абатмента 0,12% розчином хлоргексидину, вносився оксигеновмісний гель для заповнення шахт імплантатів після стоматологічних маніпуляцій BlueM, накладалася стерильна тефлонова стрічка та закривалася шахта композитним матеріалом світлового способу полімеризації. Через тиждень, 3 та 9 місяців після фіксації конструкції, видалявся композиційний матеріал та тефлонова стрічка проводилася перевірка ступеня розкручення гвинта. Через 3 та 9 місяців після фіксації ортопедичної конструкції проводилася професійна гігієна ротової.
За допомогою апарату T-Scan вивчалися якісні та кількісні показники у групах обстеження, які порівнювалися з аналогічними середніми даними контрольної групи.
Основним клінічним параметром, який вивчався у процесі дослідження – були наявність та ступінь розкручування гвинта у процесі функціонування ортопедичної конструкції. Різниця у ступені розкручування гвинта до 5 Н у перший тиждень експлуатації ортопедичної конструкцій була більш характерна для пацієнтів групи 1, у якій було більше осіб із глибоким співвідношенням шахти імплантату до маргінального краю пародонту. Через 3 та 9 місяців розкручування, якщо й були, то мінімальні – не більше 1 Н.
Розподіл балансу жування між лівою і правою сторонами характеризувавася збільшенням дисбалансу через один тиждень після фіксації ортопедичних конструкцій в обох групах. Розподіл навантаження між сторонами жування в обох групах характеризувався наближенням до показників контрольної групи уже через 3 місяці.
Жувальна група м′язів при фіксації ортопедичної конструкції за запропонованою методикою, не зважаючи на появу у деяких випадках супрактонтактів через розкручування гвинта, швидше адаптовувалася.
Дослідження стану жувальної групи м′язів продемонструвало задовільну адаптацію до ортопедичних конструкцій, виготовлених за обома запропонованими алгоритмами.
Проведено порівняльне мікробіологічне дослідження матеріалів, що заповнювали шахту абатмента, а також оцінку кількісного та якісного складу мікроорганізмів, які знаходяться в боріздці між імплантатом і СО навколо нього та на ортопедичній конструкції, що контактує із СО, після професійної гігієни ротової порожнини.
Уже через тиждень після фіксації кількість життєздатних мікроорганізмів була майже на 2 порядки меншою, ніж у шахтах, заповнених ватою, застосування оксигенвмісного гелю дозволило очистити шахти абатментів від мікрофлори.
У досліджуваних матеріалах ідентифіковано 12 видів мікроорганізмів. Переважно це представники резидентної мікрофлори ротової порожнини.
Застосування гігієнічних процедур дозволило зменшити популяційний рівень практично усіх учасників мікробіоценозу ротової порожнини на поверхні ортопедичних конструкцій, які прилягають до слизової оболонки.
Таким чином, удосконалення алгоритму ортопедичного лікування кінцевих односторонніх дефектів на нижній щелепі сприяло підвищенню його ефективності. Проведені інструментальні методи обстеження довели позитвний вплив на функціональний статус елементів зубо-щелепної системи.
Ключові слова: кінцевий дефект зубного ряду, нижня щелепа, жувальні м’язи, імплантологічне лікування, дентальні імплантати, електроміографія, комп’ютеризований метод аналізу оклюзії, ефективність лікування.
Дата реєстрації
2025-06-13
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-13 / 2026-07-14
