Реєстраційний номер
0825U002322, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Регулятивні чинники психологічного імунітету як ресурсу особистості в умовах COVID-пандемії
Здобувач
Кислова Ірина Сергіївна,
Керівник Хомуленко Тамара Борисівна
Опонент Вдовіченко Оксана Володимирівна
Опонент Луньов Віталій Євгенійович
Рецензент Кузнєцов Марат Амірович
Рецензент Меднікова Ганна Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
У роботі представлено аналіз науково-теоретичних концепцій і підходів до вивчення проблеми психологічного імунітету як регулятивного ресурсу особистості в умовах пандемії, визначено та описано його компоненти, психологічну типологію та психологічні чинники становлення. Визначено наукову новизну та теоретичну значущість наукової праці, які полягають у тому, що:
вперше:
визначено структуру та типологію психологічного імунітету особистості;
показано зв'язок психологічного імунітету із самоефективністю, самоконтролем, нервово-психічною стійкістю, оптимізмом, життєстійкістю, резильєнтністю та копінг-стратегіями;
визначено ключову роль високого рівня психологічного імунітету у протидії актуалізації стресу в умовах пандемії;
побудовано низку регресійних рівнянь, що описують міру зумовленості стресу від COVID-19 від параметрів психологічного імунітету;
розширено уявлення про психологічний імунітет як ресурсу особистості в контексті «захворювання – одужання».
дістала подальшого розвитку
- психодіагностика психологічних ресурсів подолання стресу від COVID-19;
- засоби психологічного супроводу осіб, що переживають стрес від COVID-19.
Практичне значення роботи виявляється у тому, що отримані в ході дослідження результати можуть бути використані для розробки програм психологічного супроводу осіб, які знаходяться в умовах пандемії иа хворіють на COVID-19. Матеріали дослідження можуть бути використані в ході професійної підготовки психологів при викладанні навчальних курсів «Клінічна психологія», «Психологія здоров’я», «Психосоматика».
За результатами теоретичного огляду проблеми психологічного імунітету він був визначений в якості провідного регулятивного чинника підтримки соматичного здоров'я та особистісного розвитку, а також попередження та протидії негативних наслідків стресових ситуацій. У представленому дослідженні психологічний імунітет виступає не тільки як властивість, а й як новоутворення, що формується у результаті життєвого досвіду та сприяє адаптивному стану особистості при зустрічі з негативними впливами через використання власних психологічних ресурсів. Урахування позитивного впливу психологічного імунітету та життєстійкість та резильєнтність особистості виявляється особливо важливим під час і внаслідок пандемії COVID-19, що виступила потужним стресором, чинником прояву симптомів підвищеної тривоги, депресивних проявів, панічних розладів, страху за власне здоров’я або побоювання заразити інших, страх померти, втратити близьких людей тощо.
У роботі представлено авторський комплекс психодіагностики регулятивних чинників психологічного імунітету як фактора переживання стресу в умовах пандемії, серед яких було стандартизовано методику дослідження психологічного імунітету А. Олаха та методику для оцінки дії стрес-чинників пандемії COVID С. Тейлора.
У ході констатувального дослідження було визначено низку позитивних кореляцій параметрів психологічного імунітету із нервово-психічною стійкістю, серед яких найбільшу силу мають позитивне мислення, здатність до соціальної мобілізації, самоконтроль ірраціональності та емоційний самоконтроль. Така регулятивна особистісна диспозиція як здатність до самоконтролю також характеризується зв’язками із психологічним імунітетом, зокрема такими його параметрами, як орієнтація на досягнення цілей, здатність до розв’язання проблем та почуття саморозвитку. Психологічний імунітет, зокрема позитивне мислення та орієнтація на досягнення цілей позитивно корелює із само ефективністю особистості. Орієнтація на виклики та зміни, емоційний самоконтроль та інші параметри психологічно імунітету позитивно пов’язані із диспозиційним оптимізмом. Серед копінг-стратегій найбільшу силу із психологічним імунітетом має стратегія позитивної переоцінки. Психологічний імунітет, а особливо такі його параметри, як здатність до розв’язання проблем, орієнтація на виклики та зміни, само ефективність, позитивно корелюють із життєстійкістю. Резильєнтність за результатами кореляційного аналізу виявляється пов’язаною з усіма параметрами психологічного імунітету.
Емпірично визначено специфіку регулятивних чинників психологічного імунітету у осіб із різним досвідом захворювання на короновірус. Показники дії стрес-факторів пандемії виражені у осіб, що мали досвід тяжкого захворювання, вище ніж у осіб без досвіду захворювання чи при захворюванні у легкій формі, натомість показники психологічного імунітету та його регулятивних чинників, таких як самоефективність, нервово-психічна стійкість, самоконтроль, допінг-стратегії пошуку соціальної підтримки та планування вирішення проблеми – нижчі.
Дата реєстрації
2025-06-13
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-13 / 2026-07-09
