Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002326, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 073, Менеджмент

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Стратегічне управління корпоративною соціальною відповідальністю у китайських публічних компаніях: узгодженість корпоративного управління, нефінансової звітності та економічної ефективності

Здобувач

ЮЙ Чжунчень відсутнє,

Керівник Пасько Олег Віталійович
Опонент Безверхий Костянтин Вікторович
Опонент Брінь Павло Володимирович
Рецензент Орєхова Альвіна Іванівна
Рецензент Харченко Тетяна Миколаївна

Опис

Дисертація досліджує стратегічне управління корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ) у китайських публічних компаніях, зосереджуючи увагу на інтеграції структур корпоративного управління, динаміки лідерства та практик ESG у корпоративну стратегію. На тлі стрімкого економічного зростання Китаю та зростаючих глобальних очікувань щодо сталості та підзвітності, у дослідженні розглядається еволюція переходу китайських компаній від комплаєнс-орієнтованої КСВ до стратегічно вбудованих рамок сталого розвитку, що узгоджуються як із національними пріоритетами, так і з міжнародними стандартами. У роботі розроблено комплексну концептуальну модель, що інтегрує вимірювані показники ESG із етичними принципами КСВ, орієнтованими на зацікавлені сторони. Ця інтегрована модель КСВ–ESG виходить за межі традиційних фрагментованих підходів, пропонуючи цілісну систему, яка об’єднує комплаєнс, стратегію та культурну адаптацію. Модель прагне поєднати операційну реальність із теоретичними засадами, дозволяючи компаніям ефективно вирішувати складні завдання сталого розвитку та водночас зберігати конкурентоспроможність. Ключовим науковим результатом є створення типології стратегій КСВ на основі емпіричних даних. Компанії класифіковано на категорії - Лідери, Розробники та Мінімалісти - залежно від інтенсивності та фокусу їхньої участі у КСВ за ключовими напрямами: захист довкілля, добробут працівників, корпоративне управління та етична поведінка. Типологія пропонує практичний інструмент для бенчмаркінгу й дозволяє підприємствам оцінювати рівень зрілості своєї КСВ відносно галузевих стандартів. Емпіричний компонент дослідження аналізує вплив характеристик ради директорів - таких як розмір, незалежність, подвійна роль CEO, частота засідань та наявність спеціалізованих комітетів - на результати ESG та якість нефінансової звітності. Результати засвідчують, що незалежність ради та активна діяльність комітетів із КСВ послідовно пов’язані з підвищенням прозорості та підзвітності ESG, тоді як такі фактори, як подвійна роль CEO та розмір ради, демонструють суперечливі впливи. Ці висновки кидають виклик західноцентричним підходам до корпоративного управління та підкреслюють необхідність контекстно-специфічних рішень для ринків, що розвиваються. Інноваційним аспектом дослідження є фокус на впливі управлінської самовпевненості на результати ESG. Установлено, що надмірно впевнені керівники, як правило, просувають амбітніші КСВ-ініціативи, особливо у соціальному та екологічному напрямах, хоча ступінь впливу варіюється між компаніями. Цей результат поглиблює розуміння взаємозв’язку між психологією лідерства та ефективністю сталого розвитку, підкреслюючи необхідність збалансованих механізмів управління. Дослідження також розглядає взаємозв’язок між результатами ESG і фінансовою ефективністю, підтверджуючи, що екологічні, соціальні та управлінські компоненти мають різний і значущий вплив на прибутковість. Важливим результатом є виявлення регіональних відмінностей: фінансові вигоди від ESG є більш вираженими в економічно менш розвинених регіонах Китаю, тоді як компанії у прибережних регіонах демонструють скромніші фінансові результати від інвестицій у сталий розвиток. Крім того, дисертація досліджує перетин КСВ, ефективності внутрішнього контролю та гендерної різноманітності ради директорів. На відміну від деяких попередніх досліджень, результати свідчать, що збільшення частки жінок у раді не завжди підвищує ефективність внутрішнього контролю в компаніях із високим рівнем КСВ у Китаї, що вказує на вплив локальних культурних і інституційних чинників. Методологія дослідження поєднує системний аналіз, нормативні дослідження, порівняльні методи та емпіричні техніки. Застосовано панельні регресійні моделі, кластерний аналіз та тести на надійність результатів для забезпечення їхньої валідності. Дослідження охоплює як макрорівень (державна політика), так і мікрорівень (структури корпоративного управління). На основі емпіричних висновків розроблено модель стратегічного управління КСВ, яка включає шість ключових стовпів: стратегічне узгодження; надійні структури управління; інтеграція КСВ у операційні процеси; прозоре вимірювання результатів; активна взаємодія зі стейкхолдерами; та безперервне вдосконалення. Ця модель надає компаніям чітку дорожню карту для інституціоналізації сталого розвитку як ключового елементу корпоративної стратегії. Дисертація пропонує практичні рекомендації для керівників, інвесторів і регуляторів, спрямовані на підвищення прозорості, підзвітності та довгострокової конкурентоспроможності компаній. Загалом робота розширює теоретичне та практичне розуміння управління КСВ у Китаї, пропонуючи емпірично обґрунтовану й контекстно чутливу модель, яка сприяє подальшому розвитку сталих бізнес-практик у країнах, що розвиваються.

Додано в НРАТ

2025-06-13