Реєстраційний номер
0825U002340, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТРУПІВ ТВАРИН ЗА ЇХ РІЗНИХ СТАНІВ ТА ЗАЛЕЖНО ВІД КАТЕГОРІЇ, РОДУ І ВИДУ СМЕРТІ
Здобувач
Казанцев Роман Геннадійович,
Керівник Яценко Іван Володимирович
Опонент Запека Ірина Євгеніївна
Опонент Борисевич Борис Володимирович
Опонент Кручененко Олег Вікторович
Рецензент Ляхович Любов Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний біотехнологічний університет
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 21 «Ветеринарна медицина» за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» – Державний біотехнологічний університет, МОН України, – Харків, 2025. У дисертаційній роботі розглянуто коло питань, що стосуються теоретико-експериментального обґрунтування алгоритмів судововетеринарної експертизи трупів тварин за їх різних станів та залежно від категорії, роду і виду смерті, аргументації судово-експертних критеріїв постмортальних інтервалів трупної біотрансформації, інтегральних судовоекспертних критеріїв за окремих видів танатогенезу. Робота є частиною наукових тем: «Теоретико-правові засади судововетеринарної експертизи тварин з ознаками жорстокого поводження з ними» (№ держреєстрації 0118U004677), яка виконувалась на базі кафедри нормальної та патологічної морфології Державного біотехнологічного університету МОН України; «Розробка методики судово-ветеринарної експертизи трупів тварин» (№ держреєстрації 0121U100299); «Методика судово-ветеринарної експертизи трупів тварин за їх різних станів та виду смерті» (№ держреєстрації 0122U001917), які виконуються на базі Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України. Аналіз літературних джерел, узагальнення досвіду власної практики засвідчують, що об’єктивна судово-ветеринарна оцінка причин смерті тварини поруч із документуванням результатів судово-ветеринарної експертизи, є однією з не простих і мало досліджених проблем у судовій ветеринарній медицині. Незважаючи на суттєві доробки вітчизняних 3 дослідників у царині судово-ветеринарної експертизи, нині юридично регламентовані процедури проведення експертних досліджень трупів тварин відсутні. Проте, підґрунтям для нормативно закріплених уніфікованих протоколів та алгоритмів повинні постати лише наукові дані, що обумовлює актуальність та необхідність ґрунтовних теоретико-експериментальних розвідок у зазначеному напрямі, адже це має виключне значення для правоохоронних органів – встановлення окремих аспектів скоєння правопорушення, зокрема, проти життя та здоров’я тварин, за жорстокого поводження з ними, спричинене запитом суспільства у справедливому судочинстві. Наведені аргументи уможливили мету роботи – на підставі проспективних досліджень на статистично достатній кількості об’єктів та ретроспективного аналізу теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дієвість алгоритмів судово-ветеринарної експертизи «свіжих», виражено біотрансформованих, скелетовано-фрагментованих трупів тварин та залежно від визначальної причини насильницької смерті. Визначений вектор обумовив введення у сферу судово-ветеринарного вжитку дефініцію «патерни», що у контексті даного дослідження вбачає будьякі ознаки декомпозиції, тілесних ушкоджень, патологічних ознак підекспертного трупа тварини або елементи дезорганізації його тканин, зокрема, деструкції клітин, контамінація мікробіотою. Водночас запропоновано застосування таких засадничих дефініцій, як: «експертна гіпотеза», «судово-експертний критерій», «стандарт клінічного дослідження». Виконання завдань дисертаційної роботи пов’язане із теоретичним обґрунтуванням концептуальних засад проведення судово-ветеринарної експертизи трупів тварин, визначенням структури етіопатогенезу насильної летальності тварин за результатами ретроспективного аналізу причин смерті, експериментальним підтвердженням судово-експертних критеріїв, що характеризують певні постмортальні інтервали трупів тварин, аргументуванням інтегральних судово-експертних критеріїв окремих видів 4 насильницького танатогенезу. Розроблений та впроваджений в експертну практику алгоритм судово-ветеринарної експертизи трупа тварини передбачає певний порядок послідовного ознайомлення судового експерта із процесуальним документом про призначення експертизи, матеріалами кримінального провадження (справи), проведення окремих досліджень підекспертних об’єктів на основі спеціальних знань на різних рівнях структурної організації трупа, виокремлення кола танатогномонічних патернів, відображеної у «експертній гіпотезі», створеної з власного переконання судветексперта у певному танатогенезі, зіставлення виявлених під час аналітично-порівняльного дослідження об’єктів із «трупною нормою» постмортального інтервалу, а за наявності відхилень, встановлення їх причини з обов’язковим виключенням випадковості їх утворення, що відображається рубрифікованими позиціями судово-ветеринарного діагнозу, заснованому на постулатах доказової ветеринарної медицини та клінічної логіки. На заключному етапі судово-ветеринарної експертизи складається висновок експерта з урахуванням прямих причинно-наслідкових зав’язків між виявленими патернами та настанням смерті тварини. За результатами дисертаційного дослідження розроблений комплексний протокол визначення орієнтовного часу настання смерті тварини.
Дата реєстрації
2025-06-16
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-16 / 2026-07-01
