Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002352, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор наук Дата захисту 05-08-2025 Статус Захищена Назва роботи Особливості становлення та інституціалізації іліберальної демократії в сучасній Угорщині Здобувач Приходько Андрій Володимирович, Керівник Петрінко Віктор Степанович Опонент Вонсович Сергій Геннадійович Опонент Узун Юлія Вадимівна Рецензент Ключкович Анатолій Юрійович Рецензент Гайданка Євгеній Іванович Опис У дисертації проаналізовано особливості процесу становлення та інституціалізації іліберальної демократії в Угорщині. Розроблено методологічний інструментарій для дослідження процесу трансформації політичного режиму. Така дослідницька модель є багаторівневою і поєднує в собі: 1) методологічні засади дослідження демократичних переходів; 2) теоретичну модель консолідації демократії та її виміри; 3) політологічний дискурс дефектних демократій, однією з яких і є іліберальна демократія; 4) емпіричні показники / індикатори дослідження трансформації політичних режимів. Уведено до наукового обігу широкий спектр емпіричних показників для проведення комплексного аналізу трансформаційних процесів в Угорщині. Рівень емпіричного аналізу процесу демократизації в Угорщині включає два рівні: 1) системний – моніторинг рівня демократичності політичних інститутів у демократичному транзиті (Freedom in the World, Nation in Transit Freedom House, Polity IV, індексування політичної та управлінської трансформації Бертельсманна); 2) публічний – моніторинг інститутів громадянського суспільства та економічної системи («Барометр нових демократій» К. Херпфера, Індекс сталості неурядових організацій, Індекс верховенства права, Індекс економічної свободи, індексування рівня корупції Transparency International). Виокремлено закономірності траєкторії трансформаційного процесу в Угорщині у контексті дослідження процесів консолідації/деконсолідації демократії та інсталяцію угорської моделі «неліберальної демократії». У процесі трансформації політичного режиму в Угорщині можна виокремити три основні етапи: 1) транзитивний (1985–2004 рр.): руйнація соціалістичної моделі урядування та проходження процесів лібералізації та демократизації (політичний плюралізм, конституціоналізм, виборність); 2) інтегративний / становлення ліберальної демократії (2004–2010 рр.): функціонування демократичних інститутів на сталому рівні (сталий демократичний політичний режим, інституційне завершення євроатлантичної інтеграції, стабілізація громадянського суспільства); 3) деконсолідації / інституціювання іліберальної демократії (2010–2024 рр.): згортання процесів консолідації демократії та поступова авторитаризація влади (авторитарне конституювання, однопартійний уряд ФІДЕС, урядовий монополізм В. Орбана). Визначено траєкторію та складові інституційного механізму консолідації/деконсолідації демократії в Угорщині на управлінському (політичному) рівні: 1) формування плюрального механізму системи органів публічної влади у форматі демократичного транзиту: конституціоналізм, багатопартійність, демократична виборча модель, інститут парламентаризму та президентства (1990–2004 рр.); 2) однопартійне домінування у політичній системі ФІДЕС на чолі з прем’єр-міністром В. Орбаном (2010–2024 рр.); 3) констиуціювання авторитарної управлінської моделі (починаючи з 2011 р.). Охарактеризовано етапи становлення партійної системи Угорщини, її акторний склад та конфігурації. Зазначено, що логіка еволюції угорської партійної системи була наступна: перший етап (1988–1994 рр.) – етап початкової багатопартійності; другий етап (1994–2010 рр.) – двоблокова багатопартійна система поміркованого плюралізму; третій етап (починаючи з 2010 р.) – багатопартійна система з домінуючою партією (Фідес). Підкреслено, що упродовж еволюції відбулися суттєві зміни в акторному складі партійної системи: а) з угорського політикуму фактично зникли популярні на початковому етапі становлення багатопартійності ліберальні (Союз вільних демократів) та аграрні (Народна партія дрібних господарів) партії; б) криза в середовищі Угорської соціалістичної партії та суттєве зменшення її рейтингу; в) поява нових партій – «партій нової політики» («За кращу Угорщину», «Політика може бути іншою», «Наша Батьківщина»). Констатовано, що за результатами виборів до Європарламенту (6-9 червня 2024 р.) відбулося часткове переформатування партійного ландшафту Угорщини, яке пов’язано з виникненням ще однієї впливової правоцентристської партії «Тиса». Вивчено траєкторію та складові інституційного механізму консолідації /деконсолідації демократії в Угорщині на легітимному (громадському) рівні: 1) формування та функціонування ефективної системи некомерційних (неурядових) організацій (профспілкові, підприємницькі, громадянсько-політичні, національно-культурні, іноземні) (кінець 1980-их рр. – 2012 рр.); 2) урядовий тиск з метою обмеження автономності діяльності опозиційних неурядових організацій, передусім іноземних (2013–2017 рр.); 3) трансформація та стабілізація економічної системи: лібералізація економіки (1992–1997 рр.); стагнаційні процеси (1998–2003 рр.); інтеграція з ЄС (2004–2014 рр.). Дата реєстрації 2025-06-16 Додано в НРАТ 2025-06-16 Закрити