Реєстраційний номер
0825U002359, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Бідермаєр пісенної спадщини Ф. Шопена та її відлуння у творчості С. Монюшка та К. Шимановського
Здобувач
Їнь Цінцін ..,
Керівник Соколова Алла Вікторівна
Опонент Жаркіх Тетяна Василівна
Опонент Немкович Олена Миколаївна
Рецензент Оганезова-Григоренко Ольга Вадимівна
Рецензент Горелік Лариса Маратівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню естетики бідермаєра як культурного феномену ХІХ – першої чверті ХХ століть у площині вокальної творчості Фридерика Шопена, а також простеженню його відлуння в творчості Станіслава Монюшка та Кароля Шимановського. У центрі уваги – аналіз художньо-стильових, емоційних, жанрових і національно забарвлених особливостей, які проявляються у пісенній спадщині зазначених композиторів та дозволяють реконструювати особливий тип «бідермаєровської» ліричності. Польска форма бідермаєру інтерпретується не лише як стиль з характерною камерністю, ліричністю, поміркованістю та увагою до особистого, а й як специфічна модель, що поєднує у собі риси шляхетського сарматизму та національних мотивів.
Мета дослідження – виявити та проаналізувати стильові особливості бідермаєрської естетики в пісенній спадщині Ф. Шопена та простежити її подальші проєкції у творчості С. Монюшка і К. Шимановського в контексті розвитку польської національної музичної традиції. У дисертації визначено коло основних дослідницьких завдань, що спрямовані на розкриття стильової природи бідермаєра та його проявів у польській пісенній традиції. Зокрема, аналізуються художньо-естетичні принципи бідермаєра та їх відображення в національній культурі; з’ясовується специфіка пісенності як провідного жанру романтизму у взаємозв’язку з бідермаєрською естетикою; досліджується реалізація бідермаєрських рис у вокальній творчості Ф. Шопена; окреслюється національно зумовлений реалістично-романтичний вектор у спадщині С. Монюшка; простежуються символістські трансформації бідермаєрської стилістики у вокальних творах К. Шимановського.
Наукова новизна. Уперше в українському музикознавстві бідермаєр розглядається як стильова парадигма з тривалим впливом на вокальну музику Польщі в контексті її національного самовизначення. Дослідження висвітлює особливості трансформації бідермаєрської естетики в пісенній спадщині Ф. Шопена, С. Монюшка та К. Шимановського, акцентуючи на її взаємодії з романтизмом, формерцем, сарматськими традиціями та символістською образністю. Узагальнено стильові риси «одомашненого романтизму» й «романтичного сарматизму» як складників національної ідентичності, окреслено культурну спадкоємність у польській вокальній традиції від камерної інтимності до символістських узагальнень.
У Розділі 1 роботи розкрито культурно-історичні передумови формування польського бідермаєра, який, попри активну рецепцію європейських тенденцій, набуває локальних рис. Окрему увагу присвячено питанню взаємодії бідермаєра і формерцу як двох напрямів, що формували складну культурну картину епохи. Незважаючи на певні ідеологічні розбіжності, вони не протиставлялися, а утворювали діалектичну єдність, у межах якої бідермаєрська естетика іноді включала риси соціального протесту, і навпаки — у формерці фіксувалися ліричні елементи. Цей синтез дозволяє говорити про поліфонічність культурного простору, у якому формувалися й функціонували пісенні твори.
Уточнено поняття «одомашнений романтизм», який постає як спроба інтегрувати високі ідеали романтичної епохи у повсякденне життя особи. У межах цієї концепції пісенна творчість набуває рис емоційної камерності, зверненості до простих побутових сюжетів і психологічно тонких переживань. Така лінія чітко простежується у вокальних творах Ф. Шопена, де меланхолійна лірика, фольклорні алюзії та скромність музичного вислову утворюють самобутній простір духовного інтер’єру.
«Романтичний сарматизм» в Польщі, у свою чергу, відтворює образ шляхтича як охоронця історичної пам’яті, національної честі та культурної гідності. Цей вектор виявляється через звернення до традиційної польської символіки, історичних тем, використання патріотичних інтонацій і форми старопольського мовлення. У піснях С. Монюшка та К. Шимановського цей елемент реалізується як своєрідна стилізація героїчного минулого з ідеалізацією шляхетських чеснот, що поєднуються з гуманістичними цінностями бідермаєра.
У дослідженні диференційовано два провідних соціокультурних варіанта польського бідермаєра: міський і шляхетський бідермаєр. Перший пов’язаний з буржуазією, чиновництвом і освіченим міщанством. Його естетика виявляється у прагненні до порядку, моральної стриманості, інтимного затишку, любові до побутової лірики, жанрового різноманіття і сентиментального переживання. Другий, шляхетський бідермаєр, зберігає традиції сарматизму, тяжіє до релігійної символіки, національної історії, зберігає внутрішній зв’язок із духовним спадком польської шляхти. Приділено увагу регіональним модифікаціям бідермаєра, зокрема «львівському бідермаєрцайту».
Дата реєстрації
2025-06-17
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-17 / 2026-07-01
