Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002379, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 27-06-2025 popup.evolution o Title Ensuring the Effectiveness of Human Capital Utilization in Agricultural Enterprises. Author Yelyzaveta Sevriukova, popup.head Dmytro V. Shyian popup.opponent Irina M. Ivashkiv popup.opponent Galyna M. Boikivska popup.review Olena О. Stryzhak popup.review Viktoriia Luhova Description Дисертацію присвячено узагальненню та розвитку теоретичних положень, розробці методичних підходів, а також практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективності використання людського капіталу сільськогосподарських підприємств. Проведено комплексний аналіз змісту категорії «людський капітал» та її взаємозв’язку зі спорідненими категоріями. Зокрема, уточнено зміст понять «людський капітал сільського господарства», «соціальний капітал» і «трудовий потенціал». Людський капітал сільського господарства визначено як накопичений людиною відповідний рівень знань, умінь, комунікацій, здоров’я та особливостей взаємодії із живою природою в процесі здійснення виробничої діяльності, які дозволяють їй самореалізуватися в суспільстві і мати відповідний рівень доходу. Соціальний капітал визначено як особливий характер відносин між людьми, який дає змогу через суспільні інститути використовувати їх знання та вміння для економічного й соціального розвитку суспільства. Трудовий потенціал – як потенційну можливість людей, використовуючи свої знання та вміння, долучатися до створення суспільної вартості. Взаємозв’язок цих понять проявляється в тому, що соціальний капітал визначає якість середовища для реалізації людського капіталу, а трудовий потенціал – рівень його залучення у виробничі процеси. Здійснено класифікацію етапів формування людського капіталу. Перший характеризується індивідуальними розбіжностями самих індивідуумів. На другому етапі важливого значення набувають знання, навички, здібності та інші характеристики людини. Третій етап пов’язаний з поєднанням індивідуальних особливостей кожної людини із суспільними інститутами та, відповідно, формуванням людського капіталу. Четвертий етап характеризується виникненням ресурсів людського капіталу на рівні структурних підрозділів. П’ятий етап зумовлюється створенням стратегічних кадрових ресурсів людського капіталу на рівні всього підприємства. Запропоновано визначати рівень використання людського капіталу як відношення величини трудового потенціалу до людського потенціалу. Якщо в суспільстві величина цього показника менша, ніж 1, то вартість трудового потенціалу менша за вартість людського капіталу. Це означає, що переважна більшість людей працевлаштована і відповідним чином задоволена умовами виплат за свої знання та вміння. Виділено особливості формування людського капіталу на сільських територіях, які включають у себе: менші можливості щодо отримання знань та медичних послуг, взаємодію із живою природою, сильніший вплив неформальних інститутів, меншу соціальну мобільність та, відповідно, менший рівень мотивації до змін, наявність доходів від особистого господарства, менший рівень віддачі на інвестиції. Запропоновано систему заходів, спрямовану на збереження людського капіталу на сільських територіях з виділенням елементів на рівні держави, місцевої влади та суб’єктів підприємництва. Проведено регресійний аналіз залежності рівня витрат на оплату праці від таких факторів, як питома вага галузі тваринництва в структурі товарної продукції, посівна площа зернових та зернобобових культур, посівна площа кормових культур, прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь, товарна продукція на 100 га сільськогосподарських угідь, коефіцієнт співвідношення товарна продукція/заробітна плата. Загальний коефіцієнт регресії за цією моделлю (0,883) свідчить про сильний рівень зв’язку між залежною величиною та вибраними факторами. Завдяки оцінці гендерних особливостей формування оплати праці та руху персоналу сільськогосподарських підприємств Харківські області у 2023 р. виявлено, що середня заробітна плата жінок була нижчою, ніж чоловіків. Установлено, що при зростанні рівня оплати праці чоловіків на 1 тис. грн заробітна плата жінок зростала в середньому на 520 грн. Таким чином, можна стверджувати, що існує об’єктивний механізм, який уповільнює темпи зростання заробітної плати жінок порівняно із заробітною платою чоловіків. Стосовно показників руху персоналу слід зауважити, що коефіцієнт обігу з прийому виявився вищим у жінок. Крім того, він також був вищим у групах з нижчою заробітною платою. Проведений аналіз дає нам підстави стверджувати, що в сільськогосподарських підприємствах мають місце гендерні розбіжності як за рівнем заробітної плати, так і за кількістю звільнень жінок. Практична цінність окремих результатів підтверджується їх упровадженням у діяльність підприємств, органів державної влади та закладу освіти: Департамент агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (довідка № 04.01-05/1929 від 06.12.2024 р.); ПСП «Пісківське» (довідка № 356 від 02.12.2024 р.); ФГ «ЗМІЇВСЬКЕ» (довідка № 184 від 07.11.2024 р.); ТОВ «Смартекспорт» (довідка № 47 від 27.12.2024 р.); Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (довідка № 24/86-08-90 від 09.12.2024 р.). Registration Date 2025-06-17 popup.nrat_date 2025-06-17 Close