Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002417, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-07-2025 Статус Захищена Назва роботи Сучасне українське мистецтво в проєктах Венеційської бієнале: міжкультурний діалог та глобальні впливи Здобувач Леонтьєва Олена Валеріївна, Керівник Рева Тетяна Сергіївна Опонент Виткалов Сергій Володимирович Опонент Оборська Світлана Валентинівна Рецензент Михальчук Вадим Володимирович Рецензент Бойко Вячеслав Іванович Опис У дисертації представлено результати дослідження художніх, концептуальних та інституційних аспектів презентації сучасного українського мистецтва на Венеційській бієнале впродовж 2001–2024 років. Аналіз участі України в цій престижній міжнародній виставковій події дозволяє простежити еволюцію національного мистецтва в контексті глобальних тенденцій та внутрішньодержавних соціокультурних трансформацій. Історіографічний аналіз засвідчив, що феномен Венеційської бієнале широко представлений у закордонній науковій літературі, де бієнале розглядається як майданчик для генерації нових тем, апробації актуальних мистецьких практик і механізм міжкультурної взаємодії. Узагальнення іноземних публікацій дало змогу виокремити п’ять провідних підходів до вивчення бієнале – історичний, управлінський, культурологічний, мистецтвознавчий та соціологічний. Аналіз вітчизняних публікацій виявив недостатню розробленість проблематики презентації сучасного українського мистецтва на Венеційській бієнале, зокрема в аспектах національної репрезентації та інтеграції у глобальний мистецький контекст. Джерельна база дослідження охоплює дві групи джерел – первинні (твори мистецтва, виставкові каталоги, офіційні документи інституцій, архівні матеріали, інтерв’ю з учасниками та ін.) та вторинні (наукові розвідки, аналітичні огляди, монографії, критичні статті та ін.). Проаналізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження, конкретизовано терміни, специфічні для Венеційської бієнале. Кураторські стратегії Міжнародної виставки мистецтва Венеційської бієнале розглянуто як індикатор глобальних культурних процесів і трансформацій міжнародного мистецького середовища. Визначено вплив на кураторські підходи таких тенденцій, як деколонізація, децентралізація, розширення географії художньої репрезентації, фемінізація мистецьких інституцій, переосмислення взаємодії людини з довкіллям і технологіями. Виявлено, що бієнале відіграє роль активного агента міжкультурної комунікації, стимулюючи появу нових моделей взаємодії між локальними та глобальними мистецькими контекстами. Аналіз участі українських художників у Міжнародних виставках мистецтва Венеційської бієнале засвідчив поступове визнання їхнього внеску в актуальний художній дискурс. У межах дослідження охарактеризовано участь українських митців у Венеційській бієнале у форматах українського павільйону, павільйонів інших країн та супутніх подій офіційної паралельної програми бієнале. Сучасне мистецтво, представлене в українському павільйоні, демонструє складний баланс між глобальними тенденціями (деколонізація, децентралізація, фемінізація тощо) та їхнім осмисленням у локальних художніх практиках. Упродовж 2001–2024 років куратори та художники послідовно використовували цей виставковий майданчик для артикулювання тем ідентичності, історичної пам’яті, колективного досвіду й соціальних змін. Простежено динаміку кураторсько-мистецьких стратегій українського павільйону та їхнє оновлення відповідно до викликів часу і прагнення говорити з міжнародною аудиторією мовою актуальних сенсів. До 2005 року основна увага приділялася візуалізації національного контексту через символи та історичні алюзії, пізніше фокус змістився на гострі соціокультурні й політичні теми, після 2014 року мистецькі проєкти зосереджуються на темах ідентичності, пам’яті, травматичного досвіду та національного спротиву. Запропоновано авторську періодизацію інституційного становлення українського павільйону: етап організаційного пошуку (2001–2005), стадія консолідації зусиль державних і недержавних інституцій та початку впровадження конкурсних процедур (2007–2015), період формалізованої процедури відбору (2017–2024). Залучення українських митців до павільйонів інших держав доводить, що українське мистецтво отримує поступове визнання у світі, сприяє його виходу за межі локальності та утвердженню як суб’єкта глобального артдискурсу. Акцентовано на основних мистецьких формах, а також тематиці творів. Участь у супутніх подіях офіційної паралельної програми Венеційської бієнале стала чинником посилення присутності українського мистецтва на міжнародній арені. Такі проєкти сприяли міжкультурному діалогу, а серія виставок «Future Generation Art Prize @ Venice» створила можливості для інтеграції молодих українських художників у міжнародний артдискурс. Супутні події 2022 та 2024 років засвідчили потенціал мистецтва як інструмента для консолідації міжнародної підтримки у відповідь на війну та гуманітарні виклики, що постали перед Україною. Показано, що паралельна програма виступає інструментом для формування позитивного культурного іміджу України. Дата реєстрації 2025-06-19 Додано в НРАТ 2025-06-19 Закрити