Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002427, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-06-2025 Статус Запланована Назва роботи Художній потенціал дієслова в українському поетичному мовленні: семантико-граматичний і стилістичний виміри Здобувач Омельченко Анна Григорівна, Керівник Олексенко Олена Андріївна Опонент Костусяк Наталія Миколаївна Опонент Тєлєжкіна Олеся Олександрівна Рецензент Скоробогатова Олена Олександрівна Рецензент Піддубна Наталія Віталіївна Опис Дослідження присвячене ґрунтовному аналізу художнього потенціалу дієслова в поетичному мовленні української мови другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Застосовано функційно-стилістичний, лінгвопоетичний, морфологічно-стилістичний і контекстуально-аналітичний підходи, що забезпечують комплексне осмислення ролі вербальних одиниць у формуванні поетичного висловлення, емоційного тла та стилістичної виразності тексту. Наукова новизна полягає у першому в українському мовознавстві комплексному аналізі граматичних категорій дієслова як засобу реалізації естетичних функцій у поетичному тексті. Обґрунтовано, що категорії особи, числа, часу, способу, роду і виду не лише позначають граматичні значення, а й активно залучені до створення образності, ритміки, емоційної напруги, внутрішнього мовлення та ліричної саморефлексії. Дієслово постає не лише структурним компонентом синтаксису, а й текстотвірною одиницею, що формує смислову й композиційну цілісність твору, дозволяючи автору досягти високого ступеня інтонаційної, семантичної та художньої організації поетичного мовлення. Перший розділ зосереджено на теоретичних і методологічних аспектах аналізу дієслова в межах поетичного мовлення. Здійснено огляд наукових підходів до розуміння статусу дієслова у граматичній системі української мови, охарактеризовано фінітні та нефінітні форми з урахуванням їхніх функціональних можливостей у поезії. Підкреслено, що саме фінітні форми становлять ядро дієслівної системи, тоді як нефінітні забезпечують образну варіативність. Наголошено на важливості контекстуального аналізу, де враховується не лише граматична форма, а й інтонаційна виразність, авторська інтенція, жанрові та інтертекстуальні нашарування, що поглиблюють розуміння функціональної специфіки дієслівних категорій. Другий розділ зосереджено на дослідженні художнього потенціалу граматичних категорій. Встановлено, що форми першої особи передають інтимне «я» ліричного героя, друга особа створює діалогізованість, а третя – дистанцію і наративну відстороненість. Категорія числа формує уявлення про колективність або індивідуальність, рід – підкреслює гендерно-психологічний вимір. Часові форми реалізують темпоральну динаміку: теперішній час додає драматизму й невідкладності, минулий – елегійності, а майбутній – символізму, іноді навіть фатальності. Категорії способу виражають сумнів, умовність, заклик або внутрішню боротьбу суб’єкта. Видові грамеми окреслюють тривалість, повторюваність або завершеність дії, формуючи експресивний ритм і темп твору, слугуючи засобом увиразнення змісту. Третій розділ дисертації присвячено дієслову як засобу творення стилістичних фігур. Проаналізовано функціонування дієслів у межах таких фігур, як анафора, анадиплосис, кіклос, паронімічна атракція, градація, антитеза. З’ясовано, що дієслова в цих конструкціях сприяють не лише композиційній організації тексту, а й його ритмізації, смисловому акцентуванню, емоційній глибині. Наприклад, анафора забезпечує повторюваність і ритм, анадиплосис – плавність переходу, кіклос – замкнуту структурну єдність, паронімічна атракція – фонічну експресію, а антитеза – художній конфлікт або іронію, відкриваючи простір для інтерпретації глибинних сенсів. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування її результатів у навчальному процесі: під час викладання морфології української мови, стилістики, поетики, інтерпретації художнього тексту, лінгвопоетики. Матеріали можуть бути використані при укладанні посібників, підручників, методичних рекомендацій, у спецкурсах для філологів, літературних студій, вчительських семінарів, у практиці шкільного аналізу поезії. Це дослідження є вагомим внеском у розвиток лінгвопоетики як окремого напряму мовознавства, особливо актуального в умовах зростання суспільного інтересу до національного художнього слова, формування нових підходів до вивчення мови мистецтва та усвідомлення її культурної місії. Особистий внесок здобувачки полягає у самостійному формулюванні наукової проблеми, доборі репрезентативного матеріалу (поезія понад 60 українських авторів), розробленні методики аналізу граматичних форм у межах художнього мовлення. Авторка здійснила системний опис грамемних засобів поетичного висловлення, визначила роль фінітних і нефінітних дієслів у формуванні стилістичних фігур, окреслила типологію граматико-стилістичних функцій дієслів у поезії. Висновки є результатом власних спостережень, інтерпретацій та теоретичних узагальнень, що відкривають нові перспективи для вивчення граматичних засобів як естетичних і змістотворчих одиниць українського поетичного мовлення. Дата реєстрації 2025-06-19 Додано в НРАТ 2025-06-19 Закрити