Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002434, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 23-06-2025 popup.evolution o Title Violence in the school environment Author Mariana Denysiuk, popup.head Svitlana O. Soroka popup.opponent Alla B. Blaha popup.opponent Anna Landina popup.review Nataliia Ortynska popup.review Rostyslav Bundz Description У дисертації проведено комплексне дослідження явища насильства в шкільному середовищі та його кримінологічний аспект прояву. Проаналізовано наукові підходи до розуміння насильства в шкільному середовищі. Зʼясовано, що дослідження шкільного розпочалося у середині ХХ століття, зокрема у 1970 році, у контексті вивчення булінгу; раніше це явище позначалося як хуліганство. Запропоновано розглядати етапи розвитку насильства в шкільному середовищі таким чином: I етап (1972–1988 роки). Дослідження механізмів групової агресії – мобінгу. Аналіз форм, видів і причин шкільної агресії. Запровадження першої програми профілактики булінгу в навчальних закладах. II етап (1989 – середина 1990-х років) – активізація міжнародних досліджень у зарубіжних країнах. III етап (середина 1990-х – 2004 роки) – увага до явища булінгу, розподіл ролей та механізмів його розвитку. IV етап (2004–2009 роки) – вплив сучасних технологій на поведінку учнівської молоді, дослідження феномену онлайн-цькування (кібербулінгу). V етап (2010–2018 роки) – посилення проблеми шкільного насильства в навчальних закладах по всьому світу. VI етап (2018 р. – сьогодення) – прийняття законодавства, яке регулює відповідальність за булінг (цькування) в шкільному середовищі. Обґрунтовано доцільність з розмежування загального поняття насильства в шкільному середовищі та булінгу як його окремого виду, що має характерні риси та механізми прояву. Встановлено, що сучасний етап розвитку проблематики охоплює новітні тенденції в дослідженні та регулюванні булінгу, включаючи прийняття законодавчих актів, формування судової практики, а також вплив кризових ситуацій на динаміку шкільного насильства, зокрема кібербулінгу. Розроблено авторське розуміння насильства у шкільному середовищі, яке позиціоновано як суспільно-небезпечну дію або бездіяльність, яка має на меті завдати шкоди фізичного, психологічного, економічного, сексуального характеру, відбувається між учнями або за участю педагогічних працівників чи інших учасників освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти, на його території або в контексті освітнього процесу, в тому числі у цифровому просторі. Під поняттям «булінг» позиціоновано психологічне, фізичне, економічне або сексуальне насильство, а саме всі умисні діяння (дії або бездіяльність), зокрема із використанням засобів електронних комунікацій, які вчинені особою (особами) стосовно дитини, з котрою вони є учасниками одного колективу, чи дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків. Встановлено, що насильство в шкільному середовищі є одним із проявів загального насильства в суспільстві. Запропоновано виокремити окремий вид насильства, який можна визначити як «насильство в шкільному середовищі на окупованих територіях». Представлено аналіз міжнародного досвіду регулювання шкільного насильства, який засвідчив відсутність єдиного визначення булінгу серед європейських країн та значні відмінності в правовому врегулюванні цієї проблеми. Встановлено, що ефективною є канадська модель, яка передбачає обовʼязок учнів повідомляти про випадки булінгу незалежно від їхнього статусу у ситуації насильства. Проаналізовано офіційну статистику й судову практику, чинники, що сприяють насильству з боку педагогів. Визначено кримінологічний портрет особи, що вчиняє насильство в шкільному середовищі. Встановлено дві основні групи: учнів-агресорів та педагогів, які можуть застосовувати насильницькі методи виховання. Запропоновано авторське розуміння поняття жертви насильства в освітньому середовищі як малолітньої чи неповнолітньої особи, яка постраждала від булінгу, кримінального правопорушення чи іншої протиправної поведінки в школі. Окреслено характеристики жертв насильства та запропоновано їхню типологію. Обґрунтовано необхідність вдосконалення спеціально-кримінологічних заходів, спрямованих на профілактику насильства. Виявлено правові прогалини у регулюванні відповідальності педагогів за насильницькі дії. Пропонується внести зміни і доповнення до певних норм, які б удосконалили практику реагування та подолання цієї проблеми. Проаналізовано віктимологічну профілактику насильства, яка передбачає мінімізацію ризиків віктимізації школярів, підвищення рівня безпеки у навчальних закладах та створення програм підтримки жертв насильства. Визначено важливість залучення громадських організацій до розв'язання проблеми шкільного насильства . Registration Date 2025-06-20 popup.nrat_date 2025-06-20 Close