Реєстраційний номер
0825U002456, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Процесуальний порядок з’ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами на стадії судового розгляду
Здобувач
Теміров Черкас Мукаілович,
Керівник Карпенко Михайло Олегович
Опонент Мірошников Іван Юрійович
Опонент Торбас Олександр Олександрович
Рецензент Туманянц Ануш Робертівна
Рецензент Вапнярчук В’ячеслав Віталійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
У дисертації вирішено наукове завдання, що полягає в комплексному дослідженні сутності процедури з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами як етапу стадії судового розгляду.
Розкрито теоретико-методологічні основи реалізації засади змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості під час судового розгляду.
Опрацьовано теоретико-прикладні підходи вчених та практиків до поняття та змісту категорії «змагальність», прослідковано її ґенезу в кримінальному процесуальному законодавстві України. На рівні міжнародно-правових стандартів акумульовано правові позиції Європейських правових інституцій щодо окресленого питання.
Констатовано, що змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одним із фундаментальних принципів кримінального провадження, що визначає його типологію та побудову. Змагальність є гарантією реалізації прав учасників процесу, а також ключовим елементом балансу процесуальних прав сторін кримінального провадження.
Сформульовані ознаки, притаманні змагальності в кримінальному провадженні як правовому поняттю (правовій категорії): а) унормованість, яка полягає в тому, що відповідна засада має нормативний зміст, що знаходить своє відображення в базовій ст. 22 КПК України, а також інших положеннях Кодексу, які обумовлюють її реалізацію («надають практичного життя»); б) комплексність (всеохоплюючий характер) – означає те, що правила, які визначають зміст змагальності, розповсюджуються на всіх учасників кримінального провадження, які відстоюють свої інтереси в змагальній процедурі в межах кримінального процесу; в) загальнообов’язковість, яка передбачає обов’язок виконання приписів, що становлять зміст засади; г) правозахисна функція - полягає в тому, що органи та особи, які здійснюють кримінальне провадження, мають забезпечувати реалізацію прав та законних інтересів учасників кримінального провадження в змагальній процедурі.
Звернуто увагу, що ст. 22 КПК України має дещо «обмежений» зміст, оскільки закріплює змагальність виключно між сторонами кримінального провадження. Норма не охоплює змагального характеру процесу, що має місце під час відстоювання інтересів інших суб’єктів, які в межах кримінального провадження або за його результатами можуть бути притягнуті до матеріальної або процесуальної відповідальності, чи до них будуть застосовані інші заходи кримінально-правового характеру. Аргументовано, що до сторін кримінального провадження мають бути віднесені не тільки учасники, визначені у п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, але й будь-які особи, які під час судового провадження, маючи «процесуального опонента», захищають свої права або відстоюють законні інтереси.
Зроблено висновок, що оптимізація структури судового розгляду як невід’ємної складової системи кримінального процесу є передумовою забезпечення його цілісності та дієвості, реалізації засад кримінального провадження та досягнення його завдань.
Підкреслено, що наразі КПК України не відмежовує частин (етапів) судового розгляду. Параграф 3 глави 28 КПК України закріплює загальну процедуру судового розгляду, його положення охоплюють всі етапи цієї стадії та весь комплекс процесуальних дій, що на ній вчиняються. На основі аналізу наукових праць вчених, історичного екскурсу до діючого в різні періоди кримінального процесуального законодавства України, підтримано та додатково обґрунтовано думку щодо доцільності подальшого нормативного закріплення поділу етапів судового розгляду на певні частини. Запропонована відповідна архітектоніка, назва та їх змістовне наповнення, зокрема:
§ 3. Процедура судового розгляду
§ 3.1. Початок судового розгляду.
§ 3.2. З’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірка їх доказами.
§ 3.3. Судові дебати.
§ 3.4. Заключне слово обвинуваченого.
§ 3.5. Ухвалення та проголошення вироку.
Виявлено невідповідність назв стадій судового провадження, закріплених загальними положеннями кодексу (ст. 3), та тих, що містяться в главах 28-32 КПК України. З метою усунення розбіжностей рекомендовано: а) замінити назву глави 29 «Судові рішення» на «Ухвалення та проголошення судового рішення»; б) замінити назву глави 31 «Провадження в суді апеляційної інстанції» на «Провадження з перегляду судових рішень в апеляційному порядку»; в) замінити назву глави 32 «Провадження в суді касаційної інстанції» – на «Провадження з перегляду судових рішень у касаційному порядку».
Дата реєстрації
2025-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-23 / 2026-07-01
