Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002466, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-07-2025 Статус Захищена Назва роботи Психологічна, психофізіологічна та соціальна адаптація людини в період активного переходу до цифрових технологій Здобувач Ронжес Олена Євгеніївна, Керівник Кряж Ірина Володимирівна Керівник Бакіров Віль Савбанович Опонент Найдьонова Любов Антонівна Опонент Винницька Наталія Володимирівна Рецензент Севост'янов Павло Олександрович Рецензент Наливайко Наталія Анатоліївна Опис Дисертація містить теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми адаптації людини до нових цифрових технологій. Емпірично досліджено вплив різких соціальних змін на поведінку у цифровому просторі; вивчено ставлення до цифровізації та індивідуальний досвід дорослих українців, які використовують цифрові технології; досліджені загальна самоефективність та інтолерантність до невизначеності як можливі предиктори самооцінки цифрової компетентності; доведено стресогенність поєднання факторів новизни цифрового середовища і обмеженості часу при роботі з незнайомими цифровими середовищами; виділені типи індивідуальної адаптації до цифрових середовищ за показниками уваги, розслаблення, ментального навантаження та рівня стресу на основі ЕЕГ-даних та самооцінки стану; визначено відмінності у самооцінці цифрової компетентності у представників визначених типів індивідуальної адаптації. Метою дослідження є визначення особливостей адаптації людини до нових цифрових середовищ і викликів цифрової трансформації, як підґрунтя для розробки рекомендацій по ефективній адаптації та програм розвитку цифрової компетентності й адаптації до цифровізації. Загальна вибірка склалася з 479 осіб народжений в період 1973-1993 років. В якості показників адаптації до цифрових середовищ використані психофізіологічні показники уваги, розслабленості, ментального навантаження та співвідношення альфа- та бета-ритмів, що отримані на підставі обробки ЕЕГ-сигналів, а також психологічний показник самооцінки стану. Встановлені поколінчеські розбіжності в індивідуальному досвіді та відношенні до цифровізації, в цифровій компетентності та її змінах у умовах соціальних потрясінь. Підтверджено гіпотезу, що різкі соціальні зміни мають суттєвий вплив на цифрову поведінку респондентів. Порівняльний аналіз за методом Вілкоксона підтвердив статистично значуще збільшення екранного часу та підвищення самооцінки цифрової компетентності в часи соціальних потрясінь. Тематичний аналіз якісних даних виявив амбівалентне ставлення респондентів до цифрових технологій, визначено проблемні теми та переваги цифровізації. Підтверджено припущення, що найбільш стресогенним є виконання завдання, яке вирішується в незнайомому цифровому середовищі в умовах обмеження часу. Множинний регресійний аналіз підтвердив, що значущим предиктором психофізіологічних показників розслаблення та ментального навантаження є цифрова компетентність. Медіаційний аналіз показав, що інтолерантність до невизначеності також робить внесок до розслаблення та ментального навантаження опосередковано через цифрову компетентність. Загальна самоефективність має слабкий, але значущий зв’язок з послабленням когнітивного стресу в новому цифровому середовищі. Кластеризація даних експериментального дослідження адаптації людини до нових цифрових середовищ, отриманих за допомогою EEG-пристрою та суб’єктивного шкалювання, проведена методом латентного профільного аналізу, виявила чотири групи досліджуваних з різними типами адаптації до нового цифрового середовища, що різняться за показниками: рівня уваги, розслаблення, ментального навантаження, самооцінки стану, співвідношення альфа- та бетаритмів. Виявлені групи позначені як «Адаптивні новачки», «Збалансовані адаптери», «Вразливі під тиском» та «Адаптаційні лідери». Кожен профіль мав специфічні характеристики адаптаційних можливостей, пов’язаних із рівнями уваги, розслаблення, ментального навантаження, співвідношення альфа- та бетаритмів, а також самооцінки стану. Порівняльний аналіз методом ANOVA встановив, що показники цифрової компетентності статистично вищі у «Адаптаційних лідерів» у порівнянні з групою «Вразливих під тиском» та «Адаптаційними новачками». Статистично значущі розбіжності між чотирма типами за показниками загальної самоефективності та інтолерантності до невизначеності відсутні. Висновки дослідження підкреслюють важливість врахування психофізіологічних та емоційних параметрів для розробки адаптаційних стратегій у цифрових середовищах. Результати дослідження можуть бути підґрунтям для розвитку теорії адаптації людини до динамічної трансформації цифрових технологій та відкривають шлях для розробки більш індивідуалізованих підходів до покращення адаптації різних груп користувачів до цифровізації. Дослідження сприяє розвитку розуміння механізмів адаптації у цифрову епоху та формує основу для подальших досліджень у цій галузі. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та апробації авторського пілотного інструменту для визначення профілю адаптації до нових цифрових середовищ. Також результати дисертаційного дослідження були покладені в основу низки практичних програм, спрямованих на підвищення суб’єктності людини у взаємодії з цифровими середовищами, подоланню виявлених страхів і бар'єрів та розвитку цифрової компетентності. Дата реєстрації 2025-06-24 Додано в НРАТ 2025-06-24 Закрити