Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002470, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-06-2025 Статус Запланована Назва роботи Морфофункціональний стан печінки при експериментальному стрептозотоцин-індукованому цукровому діабеті та його корекції. Здобувач Грицишин Людмила Мирославівна, Керівник Попович Юрій Іларіонович Опонент Єрошенко Галина Анатоліївна Опонент Маєвський Олександр Євгенійович Рецензент Жураківська Оксана Ярославівна Рецензент Костіцька Ірина Олександрівна Опис Метою дослідження було встановлення особливостей морфофункціональних змін печінки при стрептозотоцин-індукованому цукровому діабеті (СЦД) та за умов його корекції інсуліном деглюдеком та адеметіоніном у експерименті. У результаті проведених досліджень нами встановлені наступні результати (р<0,05, порівняно з контролем у всіх нижче наведених випадках): При СЦД з важким перебігом вже через 14 діб у печінці щурів відмічалися ранні ознаки жирової дегенерації печінки: макроскопічно її колір змінювався з червоно-коричневого на жовтуватий; ультраструктурно жири акумулювалися у вигляді гомогенних та електронно-щільних включень в цистернах, мітохондрії контактували з краплями ліпідів. Через 28 діб на 53,5% зростала відносна маса печінки (ВМП). Морфологічно із збільшенням терміну експерименту поглиблювалися дистрофічні зміни, найбільше у ІІІ зоні. Площа гепатоцитів (Sc) через 14 діб знижувалась на 35,6%, відношення площі ядра до площі гепатоцита (Sn/Sc) підвищувалось на 48,6%, а через 28 діб – на 60,7%. Вагомі зміни у печінці виникали через 28 діб, зокрема й у І зоні, де Sc зростала на 52,4%, а Sn/Sc – на 37,7%. Збільшувалась кількість жирових включень, особливо в ІІ та ІІІ зонах; посилювалися стаз еритроцитів, вираженість симптому «монетних стовпчиків», десквамація ендотелію судин, відмічалася перебудова тріад з наявністю довгих звивистих приток та клітинною інфільтрацією. Трансферази сироватки крові поступово зростали: аланінамінотрансфераза через 14 діб – в 3,5 рази, а через 28 діб – в 6 разів; у гомогенаті печінки рівень аспартатамінотрансфераза підвищувався на 48,2% і досягав пікових рівнів через 14 діб, а через 28 діб зростав на 10,5%. При інсулінокорекції СЦД макроскопічно у печінці через 56 діб спостерігались незначні ознаки жирового гепатозу, а через 70 діб – гепатомегалія. При введенні інсуліну деглюдеку зміни у печінці були значно менше виражені, ніж без корекції. Через 28 діб відмічалися структурні зміни ІІІ зони печінкової часточки, клітинні інфільтрати в І зоні; через 42 доби виявлялися різного ступеня структурні пошкодження з дискомплексацією печінкових балок; посилювались судинні порушення, відмічалась перебудова тріад з клітинною інфільтрацією та холестазом; через 56 діб – поруч зі зменшенням дистрофічних порушень, активізувалися компенсаторні механізми холестатичних процесів, проте інтенсивнішими ставали судинні розлади; через 70 діб – деструктивні зміни охоплювали всі зони, виявлялися локальні некрози, виражена перебудова тріад. Морфометрично впродовж дослідження ІІІ зона зазнавала найбільших змін, менше уражалась ІІ та найменше – І зона. При корекції СЦД інсуліном деглюдеком та адеметіоніном морфологічно підтверджувався позитивний вплив на печінку їх введення впродовж 28 діб, однак не до повного відновлення. При цьому на всіх етапах експерименту, на відміну від введення тільки інсуліну деглюдеку, краще збережена структура центральної зони та ендотелію центральної вени, менше виражені судинні порушення; стан портальних тріад наближений до такого у контролі, відсутні ознаки холестазу в І зоні; відмічалась менша кількість жирових включень. Морфометрично найбільші зміни спостерігались в ІІІ зоні через 28 діб, де Sc зменшувалась на 33,2%, а їх ядер – на 30,3%, проте відношення Sn/Sc знижувалось на 12,1% тільки через 70 діб. Наукова новизна. Вперше встановлено морфофункціональний стан печінки при СЦД та його корекції інсуліном деглюдеком та адеметіоніном. Комплексний аналіз динаміки морфологічних, біохімічних показників печінки та вуглеводного обміну дав можливість науково підтвердити доцільність застосування адеметіоніну при діабетичних гепатопатіях. Нами встановлені особливості введення адеметіоніну при СЦД важкого перебігу та його корекції: не рекомендована початкова доза 12 мг/кг, важливо на всіх етапах враховувати індивідуальну чутливість до препарату, оптимальна схема чотириступеневої терапії. Вперше в динаміці морфофункціональних змін печінки при СЦД важкого перебігу з корекцією (як інсуліном деглюдеком, а також поєднанні його з адеметіоніном) виділено наступні періоди: І (з 14 по 28 доби) – інтенсивних дистрофічних процесів у печінці; ІІ (29-42 доби) – тимчасової стабілізації деструктивних змін печінки з активізацією регенераторних та поступовою інтенсифікацією судинних, мезенхімально-запальних та холестатичних процесів; ІІІ (43-56 доби) – «умовного благополуччя» (стихання дистрофічних процесів перед періодом їх інтенсивного поглиблення) та активної регенерації пошкоджених зон печінкової часточки; ІV (57-70 доби) – зрив компенсаторних можливостей печінки з активізацією інтенсивних дистрофічних процесів. Ключові слова: стрептозотоцин-індукований цукровий діабет, печінка, гепатоцит, щури, синусоїдні капіляри, гепатопротекція, адеметіонін, жирова дистрофія, неалкогольна жирова хвороба печінки (стеатотична хвороба печінки пов’язана з метаболічною дисфункцією), інсулінорезистентність, печінкові пластинки, морфометрія, запалення, субструктурні зміни, гемомікроциркуляторне русло. Дата реєстрації 2025-06-24 Додано в НРАТ 2025-06-24 Закрити