Реєстраційний номер
0825U002476, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Роль цинку у збереженні тиреоїдного гомеостазу, вуглеводного та ліпідного обміну.
Здобувач
Василишин Ірина Василівна,
Керівник Воронич-Семченко Наталія Миколаївна
Опонент Вастьянов Руслан Сергійович
Опонент Денефіль Ольга Володимирівна
Рецензент Заяць Любомир Мирославович
Рецензент Костіцька Ірина Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
Наукову роботу присвячено дослідженню ролі цинку у підтриманні тиреоїдного статусу, вуглеводного і ліпідного гомеостазу та змін за умов дефіциту мікроелемента на тлі йодної недостатності, високовуглеводного і високожирового вигодовування. Експеримент проводили на щурах-самцях, яких утримували на стандартній (контроль), цинкдефіцитній, йоддефіцитній, високовуглеводній та високожировій дієтах (по 12 тварин у кожній групі) протягом 8 тижнів.
У 2-й групі відмічено зниження цинку в сироватці крові на 24,78 %, у жирі – на 18,37 % (р<0,05), зі збільшенням у м’язах на 36,84 % (р<0,01). Йододефіцит і гіперкалорійні дієти також знижували рівень цинку у крові. Вміст тиреоїдних гормонів зменшувався на тлі дефіциту цинку та йоду: вТ4 – на 55,78 %, вТ3 – на 25,39 %, ТТГ зростав у 4,22 раза (р<0,05), при збільшенні співвідношень ТТГ/вТ4 та вТ3/вТ4. За умов цинкдефіциту спостерігали численні міжфолікулярні острівці у щитоподібній залозі; при йододефіциті – сплощення епітелію; при високожировій дієті – фібротизацію.
Дефіцит цинку супроводжувався розвитком інсулінорезистентності (індекс HOMA-IR зріс на 59,75 %, р<0,01), підвищенням глюкози у 2,12 раза, зменшенням інсуліну на 21,49 % і збільшенням HbA1с на 33,24 % (р<0,05). Виявлено значущі кореляції між вмістом цинку у сироватці й індексом HOMA-IR (r=-0,61), інсуліном (r=0,69), глюкозою (r=0,49).
У 2-й групі відмічено зростання ЗХС на 46,05 %, ТГ – на 47,62 %, ХС ЛПНЩ – у 2,82 раза, зменшення ХС ЛПВЩ на 58,72 %, КА зріс у 8,26 раза. Подібні зміни зафіксовані й у 3–5-й групах. Встановлено зворотний зв’язок КА із вмістом цинку в крові (r=-0,71) і жирі (r=-0,70).
Цинкдефіцит сприяв оксидативному стресу: у 2-й групі продукти ОМБ перевищували контроль у крові на 65,60 %, у м’язах – у 3 рази, у жирі – у 2,2 раза (р<0,05). Найвища інтенсивність ПОЛ у м’язах виявлена на тлі високожирової дієти (р5-1<0,01). Продукти ДК і ТБК-АП у 2-й групі зростали в крові на 63,33 і 28,74 %, у м’язах – на 88,89 і 45,28 %, у жирі – у 2,33 раза і на 51,85 % відповідно (р<0,05). Концентрація цинку корелювала з рівнем продуктів ПОЛ у всіх тканинах.
У сироватці крові тварин з цинкдефіцитом виявлено зниження активності СОД на 34,69 %, ГР – на 78,57 %, при активації каталази – у 2,64 раза, ГПР – на 50 %, зростанні вмісту ЦП – на 53,60 % та НТЗ – на 19,05 % (р<0,05). Кореляційний аналіз підтвердив участь цинку у про- і антиоксидантній регуляції.
Розвивалась ендотеліальна дисфункція: у 2-й групі зменшення вмісту NO2– на 44,60 %, активація iNOS у крові – на 33,70 %, у м’язах – на 37,50 %, у жирі – на 23,71 % (р<0,01). Найвищу активність iNOS встановлено на тлі високожирової дієти. Вміст NO2– був зниженим на 30,16–40,54 % у всіх дієт-групах. Активність iNOS та NO2– тісно корелювали з вмістом цинку.
Мікроскопічні зміни м’язів і вісцерального жиру включали дистрофічні й васкулярні порушення, фіброз, вакуолізацію, сладж, набряк і стаз. Найбільші ушкодження зафіксовано за умов високожирової та цинкдефіцитної дієт.
Таким чином, дефіцит цинку значно підвищує ризик гіпотиреозу, інсулінорезистентності, дисліпідемії та ендотеліальної дисфункції. Вперше показано структурно-метаболічні порушення у щитоподібній залозі, м’язах і жирі, зумовлені дефіцитом цинку. Установлено характер кореляцій між вмістом мікроелемента і патогенезом метаболічних розладів. Отримані результати розширюють уявлення про роль цинку в патогенезі коморбідної патології.
Ключові слова: цинкдефіцит, йододефіцит, гіпотиреоз, цукровий діабет, інсулінорезистентність, ожиріння, метаболічний синдром, окисна модифікація білків, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантна система, оксидативно-нітративний стрес, ендотеліальна дисфункція, скелетні м’язи, вісцеральний жир, структурні зміни.
Дата реєстрації
2025-06-24
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-24 / 2026-07-09
