Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002492, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-07-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Функція захисту під час виконання процесуальних рішень детективів Здобувач Скречко Марта-Марія Андріївна, Керівник Басиста Ірина Володимирівна Керівник Коміссарчук Юлія Анатоліївна Опонент Тітко Іван Андрійович Опонент Нор Василь Тимофійович Рецензент Татарин Ігор Іванович Рецензент Хитра Андрій Ярославович Опис Дисертація є дослідженням, у якому здійснено комплексний аналіз функцій захисту під час виконання процесуальних рішень підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) та Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ) як новостворених органів досудового розслідування через призму проблемних аспектів правозастосування. У роботі розкрито передумови створення НАБУ та БЕБ, а також ґенезу впровадження інституту детектива як такого. На основі порівняльного аналізу профільних законів «Про НАБУ» та «Про БЕБ» встановлено, що у першому нормативному акті відсутнє визначення поняття «детектив НАБУ», на відміну від другого, де термін «детектив БЕБ» чітко регламентований. На підставі цього запропоновано внести зміни до Закону України «Про НАБУ» для закріплення відповідного поняття на законодавчому рівні. Розглянуто стан наукових розробок, присвячених процесуальним рішенням детективів, їх виконання та оскарження. Проаналізовано підходи вчених до визначення поняття функції захисту, кола суб’єктів, які її реалізують, а також сутності процесуального рішення. У дисертації узагальнено юридичні передумови впровадження системи іКейс, призначеної для автоматизації досудового розслідування та спрощення взаємодії між детективами НАБУ, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП) та слідчими суддями Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС). Висвітлено недосконалість законодавчої діяльності щодо запровадження в КПК інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування в розрізі права детективів приймати процесуальні рішення в електронній формі та способу виготовлення процесуальних документів, у яких такі процесуальні рішення знаходять вираження. Виокремлено процесуальні документи детектива, що повинні бути складені в паперовій формі, та ті, що можуть складатися та підписуватисялише в електронній формі (без необхідності складання у паперовому вигляді). Водночас, резюмовано, що із законодавчого викладу залишається не зрозумілою ситуація щодо того, оригінал, копія чи другий примірник повідомлення про підозру вручається особі. У зв’язку з цим запропоновано внести зміни до ч.4 ст.106-1, ч.6 ст.110 та ч.ч.1,2 ст.278 КПК для усунення цієї прогалини (див. Додаток Г). Досліджено особливості прийняття процесуальних рішень детективами в умовах воєнного стану. Досліджено зарубіжний досвід правового регулювання виконання та оскарження процесуальних рішень детективів на прикладі Сінгапуру та Нової Зеландії. Проаналізовано особливості прийняття детективами БЕБ та НАБУ процесуального рішення про початок досудового розслідування. Розглянуто клопотання детектива, що погоджуються прокурором, та ті, що подаються детективом самостійно та не потребують жодних погоджень в розрізі виконання стороною захисту своїх повноважень щодо таких. Досліджено легітимність оформлення детективами процесуальних рішень у формі листів. Наголошено, що не всі прийняті детективом процесуальні рішення обволікаються у процесуальний документ, водночас, такі рішення можуть бути підставою для проведення відповідної процесуальної дії або ж прийняті в ході проведення такої процесуальної дії, за результатом яких складається відповідний процесуальний документ. Зроблено висновок, що подання цивільного позову органу досудового розслідування можливе лише після вручення повідомлення про підозру у кримінальному провадженні. В іншому випадкусуб’єкти захисту при розгляді клопотання про арешт повинні покликатись на цю обставину як на підставу для відмови у задоволенні клопотання про арешт. Проаналізовано форми закінчення досудового розслідування, визначені статтею 283 КПК, та виявлено невідповідності в цій нормі. Проаналізовано визначені у КПК підстави, за наявності яких детектив може винести постанову про закриття кримінального провадження. Розглянуто право сторони захисту оскаржити постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.9-1 ч.1 ст.284 КПК. Виявлено неузгодженість норм п.11 ч.1 ст.303 КПК та ч.4 ст.284 КПК, оскільки стороною захисту на досудовому розслідуванні є лише підозрюваний, а закриття провадження детективом можливе лише за відсутності підозрюваного. Досліджено рішення про складання обвинувального акта, яке хоч і не оформлюється окремо, але втілюється саме в обвинувальному акті як процесуальному документі, що складається детективом та погоджується прокурором. Обґрунтовано, що обвинувальний акт повинен бути складений не раніше відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів одна одній. Дата реєстрації 2025-06-24 Додано в НРАТ 2025-06-24 Закрити