Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002515, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-08-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Інститут юридичного обов’язку громадянина: механізм формування та реалізації Здобувач Гаманюк Любов Олександрівна, Керівник Матвєєва Лілія Георгіївна Опонент Політанський В'ячеслав Станіславович Опонент Шаповал Роман Володимирович Рецензент Дришлюк Володимир Ігорович Рецензент Собко Ганна Миколаївна Опис Необхідність дослідження інституту юридичного обов’язку та механізмів його формування та реалізації посилюється сучасними викликами, що постали перед Україною. Воєнний стан і збройна агресія висунули на передній план конституційні обов’язки громадян щодо захисту держави та підтримки її обороноздатності. Належне виконання конституційних обов’язків є основою правопорядку, особливо в умовах надзвичайних ситуацій. Зокрема, в умовах воєнного стану зростає значення дисципліни й своєчасного виконання громадянами своїх обов’язків – від сплати податків, які напряму забезпечують фінансування армії, до участі в обороні держави. Досвід останніх років в Україні показує, що виконання громадянського обов’язку є критично важливим для національної безпеки та стабільності правової системи. У першому розділі розглянуто теоретикометодологічні засади дослідження інституту юридичного обов’язку громадянина в сучасних умовах та висвітлено питання актуального стану дослідження інституту юридичного обов’язку у правовій науці, що надало можливість виділити такі напрями: дослідження проблематики інституту юридичного обов’язку в контексті загальнотеоретичної юриспруденції, що зумовлено необхідністю аналізу його сутності, змісту, функцій у правовій системі; дослідження проблематики юридичного обов’язку у сфері публічного права, зокрема у галузях: конституційного права, військового права, екологічного права, податкового права; дослідження проблематики юридичного обов’язку у сфері приватного права, зокрема цивільного та сімейного права. Також у першому розділі систематизовано підстави класифікації юридичних обов’язків. Обґрунтовано, що необхідність класифікації юридичних обов’язків зумовлена потребами нормативного закріплення зобов’язань особи як суб’єкта суспільних правовідносин. Класифікація юридичних обов’язків відіграє значну практичну роль, сприяючи вдосконаленню нормативноправового моделювання суспільних відносин, з одного боку, та підвищенню ефективності реалізації права як етапу правового впливу на суспільні відносини, з іншого. Визнано, що найпоширенішою класифікацією юридичних обов’язків є їх поділ на обов’язки людини та обов’язки громадянина. Запропоновано авторський підхід до класифікації обов’язків в контексті поколінь прав людини. Перше покоління обов’язків людини та громадянина (друга половина ХVІІІ – початок XX століття), включає обов’язки зумовлені переважно публічними інтересами (захист/оборона держави, військовий обов’язок); друге покоління обов’язків людини і громадянина (друга половина ХХ ст.), характеризується появою обов’язків, зумовлених індивідуальними інтересами, зі збереженням пріоритету обов’язків перед державою; третє покоління обов’язків людини і громадянина (кінець ХХ ст. до сьогодення) відрізняється формалізацією нових обов’язків, зумовлених індивідуальними інтересами, та їх пріоритетом. Надано визначення юридичного обов’язку, який розуміється як одна із форм правового впливу, що спрямована на забезпечення виконання норм права через встановлення певних приписів, які є обов’язковими для дотримання та орієнтовані на свідоме виконання. У другому розділі розкрито механізм формування юридичного обов’язку. З позиції історичного підходу систематизовано політикоправові ідеї, щодо формування інституту юридичного обов’язку та способи їх нормативного втілення. Генезис формування обов’язків людини представлено через хронологічний порядок розвитку соціальної організації людства. Механізм формування юридичного обов’язку представлено як складну системну структуру, що охоплює правові норми, юридичні факти, акти правозастосування та інструменти контролю за їх реалізацією. Він виконує важливу функцію узгодження прав і обов’язків суб’єктів правовідносин, що сприяє забезпеченню стабільності та підвищенню ефективності правового регулювання. Доведено, що ґрунтовне розуміння принципів і особливостей функціонування цього механізму є ключовим для подальшого удосконалення правової системи і покращення її спроможності ефективно забезпечувати захист правових інтересів. В ході проведеного порівняльноправового аналізу юридичних обов’язків громадян у законодавстві інших держав, конституційні обов’язки в інших державах охарактеризовано як вимоги, закріплені в положеннях основного закону, які держава висуває до своїх громадян та інших осіб, що перебувають на її території. Здійснено порівняльноправову характеристику системи юридичних обов’язків в сучасних державах, закріплених у конституціях та правових актах держав, до яких належать: 1) фундаментальні (основоположні) обов’язки громадян: дотримання вимог чинного законодавства, виконання обов’язку з захисту Вітчизни, турбота про стан навколишнього природного середовища, своєчасна сплата податків, збереження культурної спадщини, отримання освіти, обов’язок батьків забезпечувати належний догляд і виховання дітей; Дата реєстрації 2025-06-26 Додано в НРАТ 2025-06-26 Закрити