Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002520, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 01-07-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. Здобувач Єсауленко Павло Михайлович, Керівник Харитонов Сергій Олександрович Опонент Орлов Юрій Володимирович Опонент Храмцов Олександр Миколайович Рецензент Оробець Костянтин Миколайович Рецензент Гальцова Вікторія Володимирівна Опис У дисертаційній роботі розглянуто підходи до вирішення актуального для юридичної науки науково-прикладного завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і розробці комплексної науково-правової характеристики кримінальної відповідальності за порушення статутних правил взаємовідносини між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, кваліфікації та покарання за вчинення цього суспільно небезпечного діяння, а також підготовці пропозицій de lega ferenda з удосконалення чинного кримінального законодавства України та практики його застосування. У першому розділі роботи, з використанням історико-правових засад становлення та розвитку відповідальності за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, а також порівняльно-правового методу аналізу кримінального законодавства України та окремих зарубіжних країн доведено, що досліджувана проблема має тривалу історію розвитку, яка сягає корінням у часи Київської Русі. У подальшій трансформації військово- кримінального законодавства України під впливом різних правових систем відбувалася поступова кристалізація норм, спрямованих на врегулювання відносин між військовослужбовцями та встановлення кримінальної відповідальності за їх порушення. У часи Української Народної Республіки та Української Держави військове законодавство активно розвивалося, з’явилися норми про відповідальність за військові злочини. У радянський період було систематизовано та конкретизовано норми, що регулюють відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. Порівняльно- правовий аналіз законодавства України та зарубіжних країн демонструє різні підходи до криміналізації порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. Але, попри певні відмінності, простежується загальна тенденція до посилення кримінально-правової охорони військової дисципліни й порядку у війську. Другий розділ дисертаційної роботи присвячено характеристиці об’єктивних ознак (об’єкта та об’єктивної сторони) складу ст. 406 Кримінального кодексу України. Сформульовано визначення родового та видового об’єктів вказаного складу військового кримінального правопорушення. Доведено, що використання таких категорій, як «цінність», «благо» та «інтерес» для характеристики об’єкта кримінального правопорушення має обмежений (звужений) характер і не може повною мірою охарактеризувати такий досить складний елемент, як об’єкт. Обґрунтовано, що кваліфікація за ст. 406 КК України можлива за наявністю таких трьох умов об’єктивно-суб’єктивного характеру: якщо фізичне чи психічне насильство над потерпілим вчинено у зв’язку з виконанням ним обов’язків військової служби; якщо кримінальне правопорушення не пов’язане з виконанням потерпілим обов’язків військової служби, але в момент його вчинення або він, або винний перебували при виконанні цих обов’язків; якщо кримінальне правопорушення вчинено не у зв’язку і не при виконанні обов’язків військової служби, але було пов’язане з проявом явної неповаги до військового колективу. Доведено, що під зброєю слід розуміти виключно вогнепальну стрілецьку та холодну зброю, яка є штатною для відповідного військового підрозділу. Удосконалено поняття використання зброї як спосіб вчинення вказаного кримінального правопорушення, під яким слід розуміти наступні випадки: використання зброї за цільовим призначенням (постріл з автомата, удар ножем); використання зброї в іншій спосіб (удар прикладом автомата); загроза негайного використання зброї за цільовим призначенням. Проаналізовано та зроблено висновок, що слід розуміти під тяжкими наслідками цього кримінального правопорушення За результатами проведеного аналізу законодавцю запропоновано в якості de lege ferenda внесення змін до ч. 1 ст. 406 чинного КК України У третьому розділі встановлено ознаки суб’єкта та суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 406 КК України. Проаналізовано систему ознак особи та доведено, що суб’єктом військового кримінального правопорушення, передбаченого ст. КК України, є військовослужбовець, який поряд із загальними та спеціальними ознаками суб’єкта є рівним за військовим званням і займаною посадою з потерпілим та не має право віддавати накази потерпілому й вимагати їх виконання. Наголошено, що суб’єктивна сторона ч. 1 ст. 406 КК України характеризується умисною формою вини й лише у виді прямого умислу. При цьому винний усвідомлює, що він порушує чинне законодавство України, яке регулює суспільні відносини у сфері несення військової служби, завдаючи побої чи вчиняючи інше насильство, а також порушує права людини на честь, гідність, тілесну недоторканність, і тим самим усвідомлює, що його дії є суспільно-небезпечними та протиправними. Дата реєстрації 2025-06-26 Додано в НРАТ 2025-06-26 Закрити