Реєстраційний номер
0825U002555, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-08-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Механізми державного управління інвестиційною політикою у будівництві
Здобувач
Хоменко Дмитро Іванович,
Керівник Гбур Зоряна Володимирівна
Опонент Яровой Тихон Сергійович
Опонент Марушева Олександра Анатоліївна
Опонент Антипенко Ірина Вікторівна
Рецензент Крилова Ірина Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
Дисертація присвячена обґрунтуванню механізмів державного управління інвестиційною політикою у будівництві, розроблення сучасної моделі механізму державного управління інвестиційною політикою у будівницві в умовах воєнного стану. За результатами дослідження, сформульовано висновки й пропозиції, що мають теоретичне та практичне значення, зокрема:
1. Розкрито організаційні засади формування та реалізації механізмів державного управління інвестиційною політикою у сфері будівництва з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку. Встановлено, що державне регулювання інвестиційної політики в будівництві є функціонально самостійним напрямом управлінської діяльності, спрямованим на досягнення макроекономічної збалансованості. З’ясовано, що зазначене регулювання охоплює інструменти прогнозування, стратегічного планування, бюджетного фінансувануння та податкової політики. Наголошено на необхідності інституціалізації організаційного компонента механізмів управління, що передбачає розвиток ефективних організаційних структур та логістичних процедур. Підкреслено важливість адаптивних моделей державного управління, які забезпечують гнучкість при збереженні стратегічної спрямованості інвестиційної політики. Констатовано, що ефективне узгодження цілей регулювання з організаційними моделями управління є критичним чинником успішної реалізації інвестиційної діяльності.
2. Визначено, що державне регулювання спирається на стратегічні орієнтири, бюджетні показники та регіональні програми розвитку. Зауважено, що серед пріоритетів державної політики виокремлюється створення пільгових умов для інвесторів, які задовольняють актуальні суспільні потреби. Аргументовано, що формування ефективної системи управлінських зв’язків між органами влади, бізнесом та громадянським суспільством є ключовою умовою цілеспрямованої інвестиційної діяльності. Акцентовано, що міжгалузеве співробітництво в інфраструктурному будівництві сприяє синергії економічного розвитку.
3. Розкрито основні форми регуляторного впливу держави в інвестиційній політиці, включаючи фінансову підтримку, контроль і нагляд. Встановлено специфіку застосування адміністративних і економічних методів державного управління. З’ясовано, що економічні методи є ефективнішими в умовах ринкової економіки завдяки стимулюванню мотиваційної поведінки суб’єктів. Наголошено на важливості інтеграції адміністративних та економічних методів у межах єдиної системи координації. Підкреслено роль бюджетного фінансування та державних гарантій як механізмів стимулювання стратегічних інвестицій. Констатовано, що цифровізація управлінських процесів сприяє прозорості, швидкості ухвалення рішень та антикорупційному захисту.
4. Визначено тенденцію переходу від безповоротного фінансування до кредитування на засадах повернення. Зауважено потребу в інституційному посиленні спроможності органів влади до адміністрування інвестиційних проектів. Обгрунтовано ефективність регіональних агенцій розвитку у сфері будівництва як чинників оптимізації процедур. Виокремлено структурно-функціональні особливості механізмів державного управління інвестиційною політикою, що забезпечують цілісність інституційної взаємодії та результативність регуляторних рішень.
5. Розкрито методичні засади дослідження механізмів державного управління інвестиційною політикою у будівництві з урахуванням інституційних, нормативно-правових і економічних чинників. Встановлено, що ефективне управління інвестиційною діяльністю у будівельній галузі передбачає узгодження стратегічних цілей державної політики з механізмами інституційного впливу. З’ясовано, що держава виконує багатофункціональну роль у процесі реалізації інвестиційної політики у будівництві, виступаючи як законодавець, інвестор, контролер, кредитор та замовник. Наголошено на важливості формування сприятливого інвестиційного середовища, яке базується на стабільності, прогнозованості та правовій визначеності. Підкреслено, що розвиток будівельної галузі потребує комплексного оновлення інструментарію державного регулювання з урахуванням адаптивних технологій управління. Констатовано, що ефективність інвестиційної політики у будівництві значною мірою залежить від інтеграції фінансових, правових і адміністративних механізмів, які забезпечують реалізацію пріоритетних напрямів розвитку.
Дата реєстрації
2025-06-30
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-30 / 2026-07-01
