Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002586, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-08-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Формування інноваційного потенціалу підприємства Здобувач Бердичевський Антон Віталійович, Керівник Гончар Ольга Іванівна Опонент Череп Алла Василівна Опонент Микитюк Петро Петрович Рецензент Рудніченко Євгеній Миколайович Рецензент Любохинець Лариса Сергіївна Опис Бердичевський Антон Віталійович. Формування інноваційного потенціалу підприємства. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка. – Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2025. Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень та науково-методичних підходів щодо формування інноваційного потенціалу підприємства. У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування інноваційного потенціалу підприємства» визначено сутність інновацій та інноваційний потенціал як інструменти розвитку підприємства за умов ринкової турбулентності; Досліджено теоретико-методичні засади формування інноваційного потенціалу в системі функціонування підприємства і системні властивості управління інноваційною діяльністю підприємств та підвищення інноваційної активності. Встановлено, що інноваційний потенціал підприємства є складною, багатофакторною та динамічною системою. Він охоплює як матеріально-технічну і фінансову базу, так і людський капітал, інформаційно-комунікаційну інфраструктуру, організаційні механізми, а також невидимі, але важливі чинники – соціальну культуру, мотивацію, інтелектуальні активи. Інноваційний потенціал формується під впливом як внутрішніх умов (стратегія, структура, компетенції персоналу), так і зовнішніх факторів (ринкова кон’юнктура, науково-технологічне середовище, державна політика). Розгляд системних властивостей управління інноваційною діяльністю дав змогу виділити ключові ознаки системного підходу: цілісність, ієрархічність, відкритість, адаптивність, модульність, самоорганізація та здатність до самонавчання. Окрему увагу було приділено формалізації процесів управління інноваційним потенціалом. У другому розділі дисертації здійснено аналізування процесів формування інноваційного потенціалу на прикладі промислових підприємств. Для комплексного оцінювання ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств на прикладі підприємств легкої промисловості Вінницької області – ПрАТ «Лілея», ПрАТ «Володарка» та ПрАТ «Калина» в якості методологічної основи було застосовано комбінований підхід, що поєднує кількісні індикатори (витрати, продуктивність, інвестиції, експорт) та якісні характеристики (рівень цифровізації, наявність стратегії, участь у партнерствах). Це дозволило не тільки порівняти формальні результати діяльності підприємств, але і оцінити структурні аспекти організації інноваційного процесу. Отримані результати підтвердили значну диференціацію інноваційної ефективності навіть в межах одного регіону та галузі. У ході аналізу було встановлено, що ефективність інноваційної діяльності формується на основі чотирьох взаємопов’язаних компонентів: ресурсного забезпечення (фінанси, технології, кадри), організаційної спроможності (системність управління, стратегія, комунікація), результативності (показники оновлення, ефективності, продуктивності) та стратегічного впливу (позиції на ринку, експортна активність, партнерства). Висока ефективність можлива лише за наявності цілісної інтеграції між цими складовими. Ключовими виявленими проблемами є: інституційна пасивність (відсутність стратегій), недостатній рівень цифровізації, низькі інвестиції в персонал, слабка експортна орієнтація та відсутність взаємодії з зовнішнім інноваційним середовищем. Ці бар’єри формують замкнене середовище функціонування, де інновації не мають сприятливого ґрунту для реалізації. Водночас виявлено і низку резервів, що дають змогу наростити інноваційну ефективність: управлінських (впровадження стратегії), технічних (модернізація виробництва), кадрових (інвестування в знання та компетенції). У третьому розділі дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади побудови механізму управління формуванням інноваційного потенціалу підприємства. Було здійснено комплексне обґрунтування, побудову та деталізацію механізму управління інноваційним потенціалом промислових підприємств в умовах динамічного зовнішнього середовища та системної трансформації національної економіки. Результати розділу мають як теоретико-концептуальний, так і прикладний характер, що дозволяє оцінити його як завершений етап дослідницького проєкту з елементами наукової новизни та практичної придатності. У процесі дослідження було розкрито роль сучасних інструментів адаптації до турбулентних змін ринкового середовища – таких як цифровізація, кластерна взаємодія, гнучке управління. Вони не лише допомагають підвищути гнучкість системи, але і формують нову культуру інноваційного управління, орієнтовану на швидкість, відкритість, партнерство, удосконалення та розвиток. Було доведено, що завдяки використанню цифрових технологій та практик відкритих інновацій механізм управління перестає бути суто внутрішнім інструментом – і стає частиною ширшої інноваційної екосистеми. Дата реєстрації 2025-07-02 Додано в НРАТ 2025-07-02 Закрити