Реєстраційний номер
0825U002594, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-07-2025
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Клінічно-параклінічна характеристика психоневрологічних розладів при постковідному синдромі
Здобувач
Бакун Олена-Наталія Андріївна,
Керівник Паєнок Анжеліка Володимирівна
Опонент Насонова Тетяна Іванівна
Опонент Кальбус Олександр Іванович
Рецензент Скляров Євген Якович
Рецензент Боженко Наталія Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
Дисертаційна робота присвячена пошуку взаємозв’язку між рівнями оксидативного стресу, ендогенної інтоксикації, ендотеліальної дисфункції та
клінічними проявами психоневрологічних порушень у пацієнтів, які перенесли Covid-19, а також з’ясуванню їх інформативності для діагностики постковідного синдрому. З урахуванням зазначеного вище, метою дослідження стало покращення діагностичного алгоритму психоневрологічних розладів при постковідному синдромі на основі дослідження зв’язку між рівнями аргініну, середніх молекул, стану системи перикисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків і рівнем вираженості психоневрологічних порушень. В основу роботи покладено дослідження 82 осіб із діагнозом COVID-19, встановленим у період із вересня по листопад 2021 року. 61 (74,0 %) із цих учасників, у яких симптоми тривали понад 12 тижнів, були класифіковані як такі, що мають постковідний синдром. Згідно з результатами аналізу анамнестичних даних, до COVID-19 пацієнти вважали себе практично здоровими (що відповідало критеріям включення). Всі пацієнти отримали стаціонарне лікування зі середнім терміном перебування в лікарні 11,2 дні. Контрольну групу склали 20 здорових осіб. Усім пацієнтам було проведено клінічно-неврологічний огляд, патопсихологічне дослідження із використанням шкал: депресії А.Т Бека, тесту тривожності Спілбергера (STAI), шкали астенічного стану (ШАС), короткої
оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), опитувальника якості життя, лабораторно-біохімічне дослідження: визначення
рівня аргініну, рівня середніх молекул, стану системи перикисного окиснення ліпідів та окисної модифікації білків у сироватці венозної крові.
Обстеження проводилося двічі: перший раз в гострому періоді коронавірусної хвороби, позначили як часова точка 1 (ЧТ1) і другий – через 12
тижнів після виписки із стаціонару, що визначили як часову точку 2 (ЧТ2). У пацієнтів груп B і C у ЧТ1 виявлено статистично значуще підвищення продуктів ПОЛ порівняно з контрольною групою. У ЧТ2 показники ПОЛ в групі B знижувались до норми, тоді як у групі C залишались підвищеними, що вказує на хронічне ураження клітинних мембран. Аналогічні тенденції спостерігались і щодо ОМБ: у пацієнтів із постковідним синдромом показники не повертались до норми, що свідчить про тривалу оксидативну деструкцію білків. У ЧТ1 усі пацієнти мали знижений рівень L-аргініну, але через 12 тижнів у групі B він підвищувався вище норми, тоді як у групі C залишався низьким. Це може свідчити про збережену ендотеліальну дисфункцію при ПС. Водночас рівень середніх молекул був підвищеним у гострий період в обох групах B і C. У ЧТ2 в групі B він нормалізувався, а в групі C залишався підвищеним, що вказує на недостатність дезінтоксикаційних механізмів. Пацієнти групи C мали найвищі показники астенії та найнижчі показники якості життя в обидві часові точки. У групі B ці показники покращувалися з часом. Статистично значущі відмінності спостерігались у рівнях астенії між всіма трьома групами, особливо вираженими були у пацієнтів із ПС, що свідчить про хронічний виснажливий характер перебігу цього стану. Усі пацієнти демонстрували високі рівні тривожності, але група C мала найвищі значення як у ЧТ1, так і через 12 тижнів. Депресивні симптоми також були значно виражені у групах B і C у порівнянні з контрольною, причому в групі C вони зберігались на високому рівні навіть через 12 тижнів, що вказує на затяжний характер психоемоційних розладів. Когнітивні функції, оцінені за шкалою MMSE, були знижені у пацієнтів із постковідним синдромом у порівнянні з контрольною групою, при цьому рівень когнітивного дефіциту корелював із тяжкістю астенічного синдрому та підвищеними біохімічними показниками оксидативного стресу. Аналіз якості життя показав, що в групі C вона залишалась значно зниженою за всіма доменами, включаючи фізичне здоров’я, психологічний стан, рівень незалежності та соціальні зв’язки. Кореляційний аналіз виявив тісні зв’язки між рівнями маркерів ПОЛ, ОМБ, середніх молекул та аргініну з психопатологічними симптомами. Зокрема, високі рівні продуктів ПОЛ та ОМБ асоціювалися з вираженістю депресивних і тривожних симптомів, а також з погіршенням когнітивних функцій. Низький рівень аргініну корелював із тяжкістю астенічного синдрому та низькою якістю життя. Отримані дані свідчать про те, що збереження оксидативного стресу та ендотеліальної дисфункції після перенесеного COVID-19 є важливими патогенетичними чинниками формування постковідного синдрому. Визначення рівнів ПОЛ, ОМБ, аргініну та середніх молекул може мати високу діагностичну цінність для раннього виявлення пацієнтів з ризиком розвитку тривалих психоневрологічних ускладнень. Враховуючи мультифакторну природу постковідного синдрому, результати дослідження підкреслюють необхідність міждисциплінарного підходу до його діагностики та лікування з обов’язковим включенням психіатричної, неврологічної та терапевтичної складової.
Дата реєстрації
2025-07-02
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-02 / 2026-07-01
