Реєстраційний номер
0825U002616, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Ефективність кримінально-правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності в умовах цифрової трансформації
Здобувач
Штанько Вячеслав Анатолійович,
Керівник Газдайка-Василишин Ірина Богданівна
Керівник Карчевський Микола Віталійович
Опонент Кришевич Ольга Володимирівна
Опонент Козич Ігор Васильович
Рецензент Красницький Іван Васильович
Рецензент Авраменко Олексій Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський державний університет внутрішніх справ
Опис
Перший розділ дисертації присвячено становленню та сучасному стану відносин у сфері інтелектуальної власності, як об’єкту кримінально-правового регулювання. З’ясовано, що міжнародні договори у сфері інтелектуальної власності відіграють ключову роль у формуванні та уніфікації правових стандартів, сприяючи гармонізації національного законодавства різних країн, забезпечуючи правову визначеність та передбачуваність. Встановлено, що ЄСПЛ, вирішуючи питання протиставлення приватного та публічного інтересів у сфері інтелектуальної власності, звертає особливу увагу на необхідність доведення існування «суспільного інтересу» (свободи вираження поглядів, ведення суспільно значущої дискусії, висвітлення результатів журналістських розслідувань тощо). І наголошує, що за відсутності такого, насправді йдеться про протиставлення двох приватних інтересів — правовласника та порушника.
Зарубіжний досвід кримінально-правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності дозволяє стверджувати, що його ефективність може досягатися якісними нормами закону, які не завжди містяться в одному нормативно-правовому акті, значно відрізняються за ступенем деталізації та наявністю зазначення конкретних об’єктів інтелектуальної власності, а також способів їх незаконного використання. Норми кримінального законодавства у сфері інтелектуальної власності США, КНР, Нідерландів, Великої Британії та Швейцарії, як правило, не містять вказівок на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Санкції досліджуваних норм містять альтернативні види покарань (позбавлення волі, арешт, штраф), а кваліфіковані та привілейовані склади кримінального правопорушення передбачають реальні терміни позбавлення волі або значний штраф.
Другий розділ присвячений кримінально-правовій характеристиці складів кримінальних правопорушень і кримінологічній характеристиці злочинності у сфері інтелектуальної власності. Склад досліджуваних кримінальних правопорушень характеризують наступні ознаки:
- об’єкт — сукупність суспільних відносин у сфері інтелектуальної власності, що перебуває під кримінально-правовою охороною, на які посягає вчинення кримінального правопорушення, що вимагає належного кримінально-правового регулювання для поновлення порушеного балансу приватних і публічних інтересів;
- предмет — зазначені у кримінальному законі об’єкти права інтелектуальної власності, для яких законодавець визначив межу неприпустимого порушення балансу приватних і публічних інтересів;
- об’єктивна сторона — це система визначених у кримінальному законі об’єктивних ознак зовнішнього прояву порушень у сфері інтелектуальної власності та спричинених ними наслідків;
- майнова шкода, має обраховуватися найбільш простим способом — вартістю одиниці, що порушує права, помноженої на її кількість. Упущена вигода, вартість ліцензійних прав, оцінки дохідним, витратним або порівняльним методами — вкрай необхідні категорії для точного встановлення суми збитків, що підлягають компенсації в цивільно-правовому порядку;
- суб’єкт — загальний. Спеціальний суб’єкт зазначений у привілейованих складах кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст.ст. 176, 177, 229 КК — службова особа з використанням службового становища. Виключно спеціальний суб’єкт передбачений для ст. 232 КК — особа, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю;
- суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом щодо дій та прямим або непрямим умислом щодо наслідків кримінального правопорушення;
- корисливий мотив переважної кількості досліджуваних кримінальних правопорушень ілюструє фокус кримінального закону на майновій складовій порушення, що ставить під сумнів кримінальну відповідальність за порушення немайнових прав.
Кримінологічна характеристика злочинності у сфері ІВ, її основні показники, регіональні особливості, особистість злочинця за показниками віку, освіти та зайнятості, а також мотиви злочинної поведінки, дозволяють визначати її, як частину економічної злочинності.
Третій розділ дисертаційного дослідження присвячено пошуку напрямів підвищення ефективності кримінально-правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності в умовах цифрової трансформації. Ефективність кримінально-правового регулювання визначається якістю норм кримінального закону, обумовлюється адекватним і компетентним правозастосуванням правоохоронними органами та судом і залежить від умов, в яких суспільство перебуває в конкретний момент свого розвитку. Економічна доцільність, якість транскордонної взаємодії правоохоронних і судових органів мають досліджуватися в межах кримінально-правової політики. Цифрова трансформація, що в більшості випадків є однією з умов злочинності, не змінює суті суспільних відносин, надаючи їм нових форм. Саме швидкість цифрової трансформації завдає найбільшого впливу на суспільні відносини та обумовлює потребу превентивного кримінально-правового регулювання.
Дата реєстрації
2025-07-02
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-02 / 2026-07-01
