Дисертація доктора філософії. Явна Надія Володимирівна. Фортепіанна творчість австрійських і німецьких композиторів Львова першої половини ХІХ століття в контексті культурного життя Галичини

Реєстраційний номер

0825U002622, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

05-09-2025

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Фортепіанна творчість австрійських і німецьких композиторів Львова першої половини ХІХ століття в контексті культурного життя Галичини

Здобувач

Явна Надія Володимирівна,

Керівник Кияновська Любов Олександрівна
Опонент Лігус Ольга Марківна
Опонент Чернявська Маріанна Станіславівна
Рецензент Мазепа Тереса Лешеківна
Рецензент Антонюк Ірина Миколаївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка

Опис

Дисертація присвячена дослідженню фортепіанної творчості Йоганна Медеріча Галлюса, Франца Ксавера Моцарта, Йоганнеса Рукгабера та Йозефа Кесслера та їхньої професійної мистецької діяльності у Львові в першій половині ХІХ століття. Ці західноєвропейські музиканти, композитори та піаністи долучились до формування музично-культурних традицій в Галичині та заклали підвалини для розвитку та функціонування фортепіанного мистецтва на цих землях. З іменами німецьких та австрійських митців пов’язані найяскравіші події в культурному просторі Львова першої половини ХІХ ст.: створення Товариства святої Цецилії, котре заснував син геніального австрійського музиканта В.А.Моцарта – Франц Ксавер Моцарт; Товариства Друзів Музики, а з 1835 року – Галицького музичного товариства, першим директором якого став Йоганес Рукгабер, котрий з 1853 року також обіймав посаду директора консерваторії ГМТ – одного з найдавніших в Європі музичних закладів вищої освіти. Проте їхня діяльність не обмежувалась організацією музичних інституцій: передусім вищеперелічені музиканти були відмінними виконавцями, педагогами та композиторами. Активна участь в концертному житті міста сприяла поширенню і утвердженню фортепіанного мистецтва та викликала неабиякий інтерес у тогочасної публіки. Піаністи часто виступали з власними композиціями, а також з іншими творами сучасників. До прикладу варто згадати перший публічний виступ Ф. К. Моцарта у Львові, котрий з’явився перед львівською публікою з власним фортепіанним концертом № 1 ор. 14 з нагоди свого двадцятиріччя. Інший австрійський композитор французького походження Йоганес Рукгабер також неабияк вразив тодішніх меломанів Льова, а кожна його поява на сцені завжди супроводжувалась захоплюючими відгуками преси, яка називала піаніста «геніальним віртуозом» та «художником, з унікальними знаннями» 73, с. 162. Свої виконавські навики, а також грунтовні знання з композиції вони невтомно передавали власним учням, що стали послідовниками їхньої творчості на галицьких землях. Доречним буде згадати багаторічну співпрацю Ф. К. Моцарта з улюбленим вчителем-контрапунктистом Й. Медерічем, котрий також свого часу обрав Львів місцем своєї мистецької діяльності, невтомно працюючи у різниих музичних сферах. Будучи послідовником відомого австрійського композитора та піаніста Г. Ф. Вагензейля, Й.Медеріч став важливою фігурою при монастирі бенедиктинок, де він не лише виконував обов’язки копіювальника нот, але й був у ролі педагога серед його вихованець, сприяючи розвитку музичної культури міста. У подальші роки вагомий внесок в розвиток музичного середовища Львова здійснив відомий німецький піаніст та композитор Й. Кесслер, ім’я якого сьогодні відоме насамперед завдяки значному доробку в жанрі етюду. Водночас його діяльність охоплювала і педагогічну сферу: він активно залучав власних учнів до участі в концертному житті Львова, а публікації в тогочасних виданнях регулярно відзначали найяскравіші виступи, наголошуючи на їх високій мистецькій якості. В цілому творчість західноєвропейський композиторів, котрі закладали підвалини фортепіанного мистецтва у Львові на початку ХІХ століття є мало дослідженою, тому комплексне вивчення їх композиторської, виконавської, педагогічної та культурно-просвітницької діяльності є необхідною для того, щоб простежити витоки становлення професійної піаністичної культури в регіоні та визначити їхній внесок у формування мистецьких традицій. Мета дослідження – з’ясувати роль австрійських та німецьких музикантів у становленні та розвитку фортепіанного мистецтва Галичини першої половини ХІХ століття. Об’єктом дослідження виступає фортепіанне мистецтво Галичини першої половини ХІХ століття в контексті розвитку європейської музичної культури. Предмет дослідження – композиторська, виконавська, педагогічна та культурно-просвітницька діяльність австрійських та німецьких митців, що працювали у Львові у першій половині ХІХ століття та їхній вплив на розвиток фортепіанної культури Галичини.

Дата реєстрації

2025-07-03

Додано/оновлено в НРАТ

2025-07-03 / 2026-07-01