Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002633, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Концерт для труби з оркестром у стильовій парадигмі від Бароко до Класицизму Здобувач Чжан Цзіньцю ..., Керівник Зав'ялова Ольга Костянтинівна Опонент Качмарчик Володимир Петрович Опонент Палій Ірина Олегівна Опонент Громченко Валерій Васильович Рецензент Єрьоменко Андрій Юрійович Опис Особливості жанру концерту для труби з оркестром у період стильових трансформацій музичного мистецтва від Бароко до Класицизму не отримали належного вивчення у вітчизняному музикознавстві. Це зумовлює актуальність і новизну теми дисертації та визначає її науково-практичне спрямування, а саме: пошук методологічно вивірених алгоритмів дослідження жанру концерту для труби з оркестром у стильових вимірах зазначеного часу. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати розвиток жанру концерту для труби з оркестром та специфіку застосування інструменту в період стильових змін від Бароко до Класицизму. У першому розділі розглянуто історико-теоретичні аспекти дослідження еволюції мистецтва гри на трубі. У фокусі уваги опинились питання розвитку музичного мистецтва у стильовій парадигмі від Бароко до Класицизму та органології труби в динаміці стильових змін а також виконавських амплуа музиканта-трубача, які відіграли немаловажну роль у специфіці та формуванні трубного репертуару барокової доби. Другій розділ «Концерт для труби з оркестром у музичній практиці барокової доби» присвячено жанровим перетворенням концерту для труби з оркестром та його специфіці у барокову добу. Основну увагу приділено особливостям розвитку жанру інструментального концерту й, зокрема, концерту для труби з оркестром у творчості європейських композиторів першої половини XVIII століття. У третьому розділі «Жанрово-стильові моделі трубного концерту доби Класицизму» висвітлено жанр концерту для труби з оркестром у музичній практиці німецьких композиторів середині XVIII – початку ХІХ століття. У цьому зв’язку розглянуто специфічні особливості ранньокласичних зразків трубного концерту на етапі становлення (Й. Е. Альтенбург, М. Гайдн, Й. В. Гертель, Л. Моцарт, Й. Б. Г. Неруда, Г. Рейттер-молодший, Ф. К. Ріхтер та ін.). Відзначається незвичайний блиск і віртуозність цих творів, що призначались для барокової труби кларіно і теситура сольних партій яких сягає 24 обертону (соль третьої октави). Музика цих концертів викликає здивування й захват навіть і нині. Наукова новизна: у дисертаційному дослідженні вперше в українському мистецтвознавстві: - Висвітлено формування жанру концерту для труби з оркестром у історичній ретроспективі шляхом вивчення еволюції сольного, оркестрового та ансамблевого трубного мистецтва від витоків до класичного періоду включно. У цьому зв’язку розглянуто виконавські амплуа музиканта-трубача барокової доби, обґрунтовано їх взаємозв’язок із формуванням трубного репертуару, у тому числі жанру концерту. - Простежено траєкторію стильових змін у розвитку музичного мистецтва XVIII століття. Розглянуто їх відображення в жанрі концерту для труби з оркестром крізь призму композиторської та виконавської практики доби. Визначено місце трубного концерту в жанрово-стильовому полі бароко та класицизму в теоретичному та виконавському аспекті. Це надало підстави для чіткого встановлення етапів еволюції трубного концерту зазначеного періоду 1. ранній бароковий трубний концерт (твори італійця Дж. Тореллі та німців К. Граупнера та Г. Штельцеля); 2. бароковий концерт зрілого періоду (concerto grosso у творчості А. Вівальді, концерти для труби з оркестром Й. М. Мольтера, Г. Ф. Телемана, Й. Ф. Фаша, вершина Бранденбурзький концерт № 2 Й. С. Баха); 3. ранньокласичні зразки жанру (концерти М. Гайдна, Л. Моцарта, Й. Б. Г. Неруди, Ф. К. Ріхтера та ін.) 4. класичні моделі трубного концерту (твори Й. Гайдна та Й. Н. Гуммеля). - Відзначено роль національної складової у формуванні жанру трубного концерту у європейській музиці. Виявлено відмінності концерту для труби з оркестром у італійській та німецькій музиці барокового періоду. Проаналізовано композиційні, драматургічні, формотворчі складові трубного барокового концерту, їх взаємопов’язаність зі специфікою барокової труби кларіно тощо. - На прикладі концертів для труби з оркестром Йозефа Гайдна та Йоганна Непомука Гуммеля проаналізовано шляхи трансформації трубного концерту в класичний період. Принципи модифікації жанру досліджено на основі міжжанрових зв’язків, особливостей композиції, тематизму, форми, технічних та виразних можливостей інструменту тощо. Визначено особливості впровадження концерту для труби з оркестром XVIII століття в сучасній концертній та педагогічній практиці. - Відзначено значення трубного концерту XVIII століття для подальшого розвитку виконавського репертуару, узагальнено здобутки сучасних досліджень з означених питань, систематизовано матеріали про концерт XVIII століття у цілому. Уточнено наукові поняття щодо етапів розвитку та жанрово-стильових моделей концерту для труби з оркестром барокового та класичного періоду, їх інтонаційних, формоутворювальних, фактурних та образно-музичних особливостей. Подальшого розвитку набули наукові положення про: жанрову специфіку концерту для труби з оркестром щодо використання інструментів різної конструкції; формування виконавського репертуару з позицій історичного підходу та жанрової класифікації трубного концерту. Дата реєстрації 2025-07-03 Додано в НРАТ 2025-07-03 Закрити