Search academic texts

Registration Number

0825U002703, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 025, Музичне мистецтво

Date

01-09-2025

popup.evolution

o

Title

Valentyn Bibik’s polyphonic cycles as a genre-style system

Author

Anna Levchenko,

popup.head Mariya Borysenko
popup.opponent Kira Maidenberg-Todorova
popup.opponent Oksana Pysmenna
popup.review Dmytro Malyi
popup.review Yuliia Nikolaievska

Description

Пропонована дисертація є першим в українському музикознавстві досвідом спеціального системного дослідження-порівняння та наукового обґрунтування художнього значення трьох монументальних поліфонічних циклів – «24 прелюдії та фуги», тв. 2 (1969); «34 прелюдії та фуги», тв. 16 для фортепіано (1973–1978); «Прелюдія, Фуга та Арія на тему ВАСН», тв. 54 для двох фортепіано (1985) – видатного українського майстра поліфонії Валентина Бібіка (1940–2003) в аспекті еволюції його індивідуально-авторського творчого методу, а також мистецтва поліфонії ХХ століття. Об’єктом дослідження є поліфонія як синтетичне багатовимірне явище в системі сучасних композиторського мислення та науково-теоретичної думки, її контекстні та інтегративні якості у взаємодії з іншими музичними системами, а також універсальні, типологічні та індивідуально-стильові вияви у європейській традиції, предметом – жанрово-стильові моделі та принципи їхнього композиторського втілення у поліфонічних циклах для фортепіано Валентина Бібіка. Мета дослідження – вивчити фортепіанні поліфонічні цикли Валентина Бібіка як цілісну художню та жанрово-стильову системи, порівняти їх в аспекті виявів як індивідуально-авторських принципів, так і загальних тенденцій розвитку сучасного поліфонічного мислення. Серед позицій наукової новизни у дослідженні вперше: - розглянуті три поліфонічні цикли, що сягають 16-річного періоду їх створення (із перервами) – від 1969-го до 1985-го років, що дозволяє простежити в них кристалізацію композиторського мислення; - системного узагальнення набула методологія комплексного, а відтак стильового вивчення сучасної поліфонії на прикладі трьох поліфонічних циклів В. Бібіка, задля чого розроблено та апробовано, у тому числі, спеціальні інструменти музичного аналізу, зокрема, обґрунтовано та надано функціональну дефініцію поняттю ладо-фактурного комплексу, в якому ладова та фактурна складові демонструють провідну динамічну субсистему у поліфонічному творі; - досліджено деякі маловідомі факти з біографії митця щодо формування його поліфонічного мислення та стилю, а також окремі відомості про творче портфоліо композитора, що раніше не висвітлювалися в українському музикознавстві; - спеціального розгляду набув «український вектор» у вивченні поліфонічного доробку В. Бібіка, що узагальнено у контексті досягнень, передусім, видатної харківської теоретико-композиторської школи музикантів-поліфоністів, серед яких, у тому числі, викладачі і колеги В. Бібіка – В. Борисов, П. Гайдамака, В. Іванов, Д. Клебанов, Т. Кравцов, В. Наливайко, Н. Очеретовська, Л. Решетніков, М. Тіц, Г. Цицалюк та інші; - систематизовано окремі теоретичні розвідки науковців цієї школи про поліфонію, у цілому, та її сучасні українські напрями, зокрема; - підсумовано загальні стильові риси поліфонічного доробку композиторів – яскравих представників цієї школи різних поколінь задля можливості визначення у творчості В. Бібіка лінії як успадкування, так і подальшого розвитку поліфонічних традицій школи; - спеціального вивчення набули поліфонічні цикли В. Бібіка як контекстне явище, що знаходиться на перетині різнорівневих систем – музичного мислення, індивідуально-авторського стилю композитора, загальних художніх тенденцій його епохи, поширених, у тому числі, у сфері поліфонії аж до її музично-мовленнєвих систем; - на прикладі названих циклів останні досліджено у проєкції на їхні комплексні/сукупні змістовні, функціонально-драматургічні та логіко-конструктивні вияви, що віддзеркалюють сучасні стильові тенденції розвитку як музичного мислення, так і музичної творчості, у цілому; - з’ясовано цінні відомості про наявність та/або відсутність нотних видань, а також виконавську долю розглянутих у дисертації поліфонічних циклів В. Бібіка з метою визначення подальшого життя цього унікального доробку, а також можливості його пропагування та поширення у музичному середовищі. У Висновках підсумовано, що поліфонічні твори В. Бібіка за монументальністю, різноплановістю та складністю художніх концепцій, масштабами композиторських задумів та їхньої реалізації мають посісти гідне місце у світовому музичному мистецтві другої половини ХХ століття, адже на прикладі поліфонічного доробку харківського музиканта демонструють визначні творчі досягнення української композиторської школи. У такому розумінні вони дорівнюють іншим видатним поліфонічним творам як минулого, так і новітнього часу, а відтак ім’я їх автора через його високу майстерність, безсумнівно, має прикрашати плеяду найвідомішіх музикантів-поліфоністів сучасності.

popup.nrat_date

2025-07-04