Реєстраційний номер
0825U002720, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Лісівничі засади відтворення корінних лісостанів у Покутських Карпатах.
Здобувач
Ванджурак Павло Іванович,
Керівник Дебринюк Юрій Михайлович
Опонент Василишин Роман Дмитрович
Опонент Пастернак Володимир Петрович
Рецензент Сорока Мирослава Іванівна
Рецензент Король Микола Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний лісотехнічний університет України
Опис
Дисертаційну роботу зосереджено на дослідженнях з перспективності застосування різних способів вибіркової, суцільної та поступової систем ру-бок в аспекті їхнього впливу на процеси природного поновлення у типах лісу природних лісостанів формацій бука лісового (Fageta sylvaticae), ялиці білої (Abietela albae) та ялини європейської (Piceeta abietae) Покутських Карпат.
Різні системи, способи, види і методи рубок виявляють суттєвий вплив на процеси проходження природного поновлення та збережуваність підрос-ту під час проведення рубок. Виникає дуже актуальне питання щодо засто-сування таких видів поступових чи вибіркових рубок, після проведення яких процес природного поновлення був би найінтенсивнішим і проходив би за участю основних лісотвірних деревних видів.
Мета дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні доцільності за-стосування вузьколісосічних, рівномірно-поступових та групово-поступових рубок як ефективного засобу інтенсифікації процесу природного відтворення букових, ялицевих та ялинових деревостанів.
Основні результати досліджень. Покутські Карпати розглянуто як окремий природно-лісогосподарський регіон Українських Карпат, який ха-рактеризуються поєднанням низькогірної частини, вкритої буковими лісами (до 800 м н.р.м.) та середньогірної частини – з мішаними хвойно-широколистяними лісами.
Порівняння інтенсивності проходження процесу природного понов-лення на секціях науково-виробничого стаціонару бука лісового, де проводи-лись групово-вибіркова (ГВР) і рівномірно-поступова (РПР) рубки, показало дещо більшу кількість підросту на ділянці рівномірно-поступової рубки – на 17% (відповідно, 24,42 та 20,20 тис. м3∙га-1). Порівняно з контролем, кіль-кість лише самого підросту впродовж шести років збільшилась в 1,3-1,4 ра-за.
На секціях науково-виробничого стаціонару ялиці білої найкраще за-безпечення ділянок самосівом і підростом встановлено у випадку проведення групово-поступової (66,4-85,9 тис. шт./га) та рівномірно-поступової (68,1 тис. шт./га) рубок. Вузьколісосічна рубка також забезпечує високий показ-ник густоти самосіву і підросту (44,5 тис. шт./га), проте на відкритих місцях ялиця відновлюється гірше, ніж під наметом.
Результати аналізу природного поновлення в межах трьох секцій нау-ково-виробничого стаціонару ялини європейської засвідчив сприятливий вплив способів рубок на густоту, видовий склад і рівномірність розташуван-ня підросту на ділянках.
На секції ГВР відбулося збільшення кількості самосіву і підросту з 14,6-16,4 у 2017 р. до 38,9-43,1 тис. шт./га у 2024 році.
Проведення РПР сприяло збільшенню кількості поновлення з 12,3-16,8 у 2017 р. до 46,5-54,2 тис. шт./га у 2024 році. Кількість надійного під-росту збільшилась впродовж цього періоду з 6,1-8,1 до 20,0-24,1 тис. шт./га.
Найсуттєвішу динаміку з кількості підросту впродовж шести років спостережено на секції ВЗЛР – з 12,0 до 91,0 тис. шт./га (2017-2024 рр.). Та-кож встановлено значне збільшення надійного 4-7-річного підросту – з 3,9 до 33,4 тис. шт./га.
Проведення першого прийому РПР у буковому лісостані (зниження повноти з 0,94 до 0,72) сприяло збільшенню пропускної здатності намету деревостану з 2,15-2,68 до 13,8-18,7%, що стимулювало збільшення кількос-ті самосіву.
Наукова новизна результатів досліджень. Унаслідок проведених досліджень вперше:
– визначено Покутські Карпати як окремий природно-господарський регіон з уточненням його територіальних меж;
– встановлено особливості лісівничо-таксаційних показників лісостанів у межах низькогірної та середньогірної частин Покутських Карпат;
– з’ясовано, що проведення рівномірно-поступових, групово-вибіркових і вузьколісосічних способів рубок у природних лісостанах спри-яє забезпеченню ділянок підростом деревних видів, кількість яких перевищує нормативний показник щодо основних лісотвірних видів Покутських Карпат: бука лісового в умовах чистої вологої бучини – в 1,7-2,1 рази; ялиці білої в умовах вологої грабово-букової яличини – в 2,5-3,7 рази; ялини європейської – в умовах вологої буково-ялицевої сусмеречини – в 3,2-7,0 рази;
Практичне значення результатів досліджень. З’ясовано, що у буко-вих лісостанах Покутських Карпат найдоцільніше застосувати рівномірно-поступові, в ялицевих – групово-поступові, в ялинових – вузьколісосічні ру-бки, які забезпечують інтенсивне природне поновлення лісових ділянок лісо-твірними деревними видами.
Ключові слова: Українські Карпати; зміни клімату; типи лісу; приро-дні лісостани; бук лісовий, ялиця біла; ялина європейська; біотична стійкість; запаси деревостану; процес природного поновлення; самосів; підріст; вікові і висотні групи; рівномірно-поступова, групово-поступова, вузьколісосічна рубки; освітленість.
Дата реєстрації
2025-07-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-07 / 2026-08-26
