Search academic texts

Registration Number

0825U002720, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 205, Лісове господарство

Date

01-07-2025

popup.evolution

o

Title

Forestry foundations for regeneration of primary forest stands in the Pokuttia Carpathians

Author

Pavlo I. Vandzhurak,

popup.head Yuriu M. Debrunyk
popup.opponent Roman D. Vasylyshyn
popup.opponent Volodymyr P. Pasternak
popup.review Muroslava I. Soroka
popup.review Mukola M. Korol

Description

Дисертаційну роботу зосереджено на дослідженнях з перспективності застосування різних способів вибіркової, суцільної та поступової систем ру-бок в аспекті їхнього впливу на процеси природного поновлення у типах лісу природних лісостанів формацій бука лісового (Fageta sylvaticae), ялиці білої (Abietela albae) та ялини європейської (Piceeta abietae) Покутських Карпат. Різні системи, способи, види і методи рубок виявляють суттєвий вплив на процеси проходження природного поновлення та збережуваність підрос-ту під час проведення рубок. Виникає дуже актуальне питання щодо засто-сування таких видів поступових чи вибіркових рубок, після проведення яких процес природного поновлення був би найінтенсивнішим і проходив би за участю основних лісотвірних деревних видів. Мета дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні доцільності за-стосування вузьколісосічних, рівномірно-поступових та групово-поступових рубок як ефективного засобу інтенсифікації процесу природного відтворення букових, ялицевих та ялинових деревостанів. Основні результати досліджень. Покутські Карпати розглянуто як окремий природно-лісогосподарський регіон Українських Карпат, який ха-рактеризуються поєднанням низькогірної частини, вкритої буковими лісами (до 800 м н.р.м.) та середньогірної частини – з мішаними хвойно-широколистяними лісами. Порівняння інтенсивності проходження процесу природного понов-лення на секціях науково-виробничого стаціонару бука лісового, де проводи-лись групово-вибіркова (ГВР) і рівномірно-поступова (РПР) рубки, показало дещо більшу кількість підросту на ділянці рівномірно-поступової рубки – на 17% (відповідно, 24,42 та 20,20 тис. м3∙га-1). Порівняно з контролем, кіль-кість лише самого підросту впродовж шести років збільшилась в 1,3-1,4 ра-за. На секціях науково-виробничого стаціонару ялиці білої найкраще за-безпечення ділянок самосівом і підростом встановлено у випадку проведення групово-поступової (66,4-85,9 тис. шт./га) та рівномірно-поступової (68,1 тис. шт./га) рубок. Вузьколісосічна рубка також забезпечує високий показ-ник густоти самосіву і підросту (44,5 тис. шт./га), проте на відкритих місцях ялиця відновлюється гірше, ніж під наметом. Результати аналізу природного поновлення в межах трьох секцій нау-ково-виробничого стаціонару ялини європейської засвідчив сприятливий вплив способів рубок на густоту, видовий склад і рівномірність розташуван-ня підросту на ділянках. На секції ГВР відбулося збільшення кількості самосіву і підросту з 14,6-16,4 у 2017 р. до 38,9-43,1 тис. шт./га у 2024 році. Проведення РПР сприяло збільшенню кількості поновлення з 12,3-16,8 у 2017 р. до 46,5-54,2 тис. шт./га у 2024 році. Кількість надійного під-росту збільшилась впродовж цього періоду з 6,1-8,1 до 20,0-24,1 тис. шт./га. Найсуттєвішу динаміку з кількості підросту впродовж шести років спостережено на секції ВЗЛР – з 12,0 до 91,0 тис. шт./га (2017-2024 рр.). Та-кож встановлено значне збільшення надійного 4-7-річного підросту – з 3,9 до 33,4 тис. шт./га. Проведення першого прийому РПР у буковому лісостані (зниження повноти з 0,94 до 0,72) сприяло збільшенню пропускної здатності намету деревостану з 2,15-2,68 до 13,8-18,7%, що стимулювало збільшення кількос-ті самосіву. Наукова новизна результатів досліджень. Унаслідок проведених досліджень вперше: – визначено Покутські Карпати як окремий природно-господарський регіон з уточненням його територіальних меж; – встановлено особливості лісівничо-таксаційних показників лісостанів у межах низькогірної та середньогірної частин Покутських Карпат; – з’ясовано, що проведення рівномірно-поступових, групово-вибіркових і вузьколісосічних способів рубок у природних лісостанах спри-яє забезпеченню ділянок підростом деревних видів, кількість яких перевищує нормативний показник щодо основних лісотвірних видів Покутських Карпат: бука лісового в умовах чистої вологої бучини – в 1,7-2,1 рази; ялиці білої в умовах вологої грабово-букової яличини – в 2,5-3,7 рази; ялини європейської – в умовах вологої буково-ялицевої сусмеречини – в 3,2-7,0 рази; Практичне значення результатів досліджень. З’ясовано, що у буко-вих лісостанах Покутських Карпат найдоцільніше застосувати рівномірно-поступові, в ялицевих – групово-поступові, в ялинових – вузьколісосічні ру-бки, які забезпечують інтенсивне природне поновлення лісових ділянок лісо-твірними деревними видами. Ключові слова: Українські Карпати; зміни клімату; типи лісу; приро-дні лісостани; бук лісовий, ялиця біла; ялина європейська; біотична стійкість; запаси деревостану; процес природного поновлення; самосів; підріст; вікові і висотні групи; рівномірно-поступова, групово-поступова, вузьколісосічна рубки; освітленість.

popup.nrat_date

2025-07-07