Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002756, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-07-2025 Статус Захищена Назва роботи Поняття схиляння за кримінальними правом України Здобувач Любчик Василина Миколаївна, Керівник Богуславський Віктор Володимирович Опонент Андрушко Андрій Васильович Опонент Балобанова Дар’я Олександрівна Рецензент Шаблистий Володимир Вікторович Рецензент Гритенко Оксана Анатоліївна Опис Дисертація є одними із перших монографічних досліджень, яке присвячене комплексному аналізу поняття «схиляння», а також з’ясуванню окремих суперечностей, нечіткості відповідних правових визначень кримінального законодавства та розробленню відповідних пропозицій по його удосконаленню. Ретроспективний аналіз наукового доробку досліджуваної проблематики допоміг встановити, що наявні дослідження торкались таких питань як визначення самого змісту терміну «схиляння»; уніфікації описання схиляння в положеннях Загальної та Особливої частини КК України; з’ясування співвідношенню понять «схиляння» із поняттями «втягнення», «примушування», «залучення», «провокація», «спонукання» тощо. Однак конкретного визначення в наукових колах використання поняття «схиляння», як ознаки кримінального права не існує, або більшість питань, які стосуються поняття «схиляння», не знайшли свого однозначного вирішення. Окремі важливі аспекти щодо визначення поняття схиляння, як окремої правової дефініції також залишились поза науковим полем, зокрема стосовно таких важливих питань, які стосуються виокремлення та обґрунтування всіх істотних ознак поняття схиляння, пропозицій та ідей втілення поняття «схиляння» в законодавстві, що позначається на складнощах при відмежуванні даного поняття від схожих. На підставі історичного системно-порівняльного дослідження правових джерел вітчизняного кримінального законодавства вказує на те, відповідне поняття мало місце у положеннях Загальної частини КК (в межах інституту співучасті, окрема підбурювання) та у конкретних нормах Особливої частини, які містяться у КК України 2001 року (ст. 315, 324 КК України). Найбільший розвиток у дореволюційний період ознаки «схиляння» в межах інституту співучасті отримали в Уложенні про покарання кримінальних і виправних 1845 р. та її редакціях 1857, 1866, 1885 р.р., у Кримінальному уложеннях 90 років до сьогодні. Крім того, діючий КК України закріплює таку ознаку як «схиляння» у кримінально-правових нормах Особливої частини КК України, а саме у ст. ст. 120 315, 324, КК України. Відбувається подальше удосконалення кримінального законодавства, зокрема в частині закріплення поняття «схиляння». В результаті компаративіського аналізу: КК Азербайджанської Республіки, КК Грузії, КК Республіки Казахстан, КК Республіки Узбекистан, КК Республіки Таджикистан, КК Литовської Республіки, КК Республіки Молдови, КК Республіки Болгарії, КК Швейцарської Конфедерації, КК Республіки Австрії, КК Королівства Іспанії, КК Республіки Польщі, КК Французької Республіки, КК Чеської Республіки, КК ФРН) встановлено додаткові положення для розуміння поняття «схиляння», як наскрізного, яке використовується у кримінальному законодавстві більшої кількості держав, як ознака такого виду співучасника як підбурювач та суспільно небезпечного діяння. Дата реєстрації 2025-07-07 Додано в НРАТ 2025-07-07 Закрити