Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002781, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Правовий захист вразливих груп населення: порівняльно правове дослідження (на прикладі ромської національної спільноти)

Здобувач

Кондур Володимир Анатолійович,

Керівник Матвєєва Лілія Георгіївна
Опонент Назимко Олена Вікторівна
Опонент Журавльова Зоря Владленівна
Рецензент Волошанівська Тетяна Володимирівна
Рецензент Собко Ганна Миколаївна

Опис

Дисертацію присвячено дослідженню проблем, пов’язаних з правовим захистом прав вразливих груп населення, зокрема захистом прав ромської національної спільноти. Зазначена проблема набуває особливої актуальності в умовах трансформації соціального середовища, загроз безпеці та викликів з боку міжнародної спільноти до дотримання прав людини. Представники ромської національної меншини залишаються однією з найбільш дискримінованих груп в Україні та Європі. Вони систематично стикаються з порушенням громадянських, соціальних, політичних, економічних і культурних прав. У цьому контексті Україна, яка активно реалізує євроінтеграційний курс, має переосмислити та вдосконалити підходи до правового захисту вразливих груп, зокрема ромів, шляхом імплементації міжнародних стандартів та адаптації європейських моделей інтеграції. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена відсутністю системних міждисциплінарних праць, у яких проблема правового захисту вразливих груп населення, зокрема ромів, була б розглянута на стикуфілософії права, соціальної політики, конституційного та міжнародного публічного права. В сучасній юридичний науці тема представлена частково. Автори здебільшого зосереджуючись на загальних правах національних меншин, або на фрагментарному аналізі дискримінаційних практик. У першому розділі розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження правового захисту вразливих груп населення та висвітлено питання сучасного стану наукового дослідження правового захисту вразливих груп населення. На сучасному етапі в Україні спостерігається інтерес до проблематики правового захисту вразливих груп філософів, соціологів, політологів, економістів, демографів, правників зумовлений впливом війни, гуманітарної кризи та трансформацій правової системи. Зроблено висновок про те, що наукові дослідження у сфері правового захисту вразливих груп населення свідчить про високий ступінь міждисциплінарної зацікавленості темою як на національному, так і міжнародному рівнях. У працях зарубіжних та вітчизняних дослідників вразливість розглядається як багатовимірне явище, що охоплює правові, соціальні, економічні, демографічні та етичні аспекти. Доведено, що праці зарубіжних авторів (Р. Хольцмана, Н. Лумана, О. Морава, М. Невеш, А. Сена, Ю. Габермаса, Е. Паріотті та інші), акцентують на необхідності врахування етичних імперативів, політичного діалогу, соціальної відповідальності та ефективної комунікації у процесі формування політик правового захисту. Вітчизняні науковці (Н. Андрусишин, М. Біль, О. Гавриленко, О. Гайдулін, А. Гринчак, О. Дручек, Н. Дрьоміна-Волок, О.Караман, О. Кваша, Ю. Ковний, О. Макарова, О. Мальцева, Л. Матвєєва, Н. Мудролюбова, О. Панкевич, С. Рабінович, О. Радчук, О. Риндзак, Є. Реньов, О. Сайнецький, Є. Ткаченко, О. Ткаченко, В. Фісанов, Н. Хома, В. Худолей, І. Шаркова, Я. Юрків), здійснюють внесок у формування науково-обґрунтованої позиції щодо правового статусу вразливих груп населення в умовах трансформаційних процесів в Україні. В роботах окреслено необхідність посилення адресного підходу до соціального захисту, інституційного зміцнення правозахисної політики та адаптації міжнародних стандартів до національних реалій. Акцентовано, що сучасна наукова думка поступово переходить від формального розуміння вразливості до її глибинного, системного осмислення як показника не лише соціального неблагополуччя, а й стану правової держави загалом. Такий підхід створює наукове підґрунтя для вдосконалення механізмів правового захисту, орієнтованих на гідність, рівність, свободу і реальні можливості кожної людини. Запропоновано авторське визначення поняття «вразлива група населення» як правової категорії міждисциплінарного характеру, яке ґрунтується на сучасних позиціях філософії права, соціології, прав людини та практики міжнародного правового захисту. Вразливі групи населення, це соціально детерміновані спільноти/індивіди, які через сукупність структурних, правових, економічних, етнокультурних, вікових чи інших об’єктивних обставин, перебувають у становищі підвищеного ризику порушення основоположних прав і свобод, потребують спеціальних правових гарантій з боку держави та міжнародної спільноти для забезпечення рівності, безпеки та соціальної інтеграції. До основних чинники, що зумовлюють вразливість ромської спільноти віднесено: історичну дискримінацію та стигматизацію; високий рівень бідності та безробіття серед ромів; низький рівень освіти; дискримінацію та соціальну ізоляцію; проблеми з доступом до медичних послуг; юридичну невизначеність громади; незадовільні житлові умови; обмежений доступ до правосуддя; культурні особливості, що ускладнюють інтеграцію; політичну маргіналізацію; прояви ксенофобії та насильства, спрямовані проти ромського населення. У другому розділі розкрито правові основи захисту вразливих груп населення на міжнародному на національному рівнях.

Додано в НРАТ

2025-07-09