Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002789, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 293, Міжнародне право

Дата захисту

14-07-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Правовий статус дітей-мігрантів у праві Європейського Союзу в межах спільної політики притулку, допоміжного та тимчасового захисту.

Здобувач

Білоусов Микола Сергійович,

Керівник Анакіна Тетяна Миколаївна
Опонент Сироїд Тетяна Леонідівна
Опонент Святун Олена Володимирівна
Рецензент Бойчук Дмитро Сергійович
Рецензент Трагнюк Олеся Янівна

Опис

Дисертація є першим в українській науці міжнародного і європейського права дослідженням, яке присвячене комплексному розкриттю теоретичних і практичних засад правового регулювання статусу дітей-мігрантів у праві Європейського Союзу у межах спільної політики притулку, допоміжного і тимчасового захисту, а також специфіки його розвитку відповідно до Пакту про міграцію і притулок 2024 року у рамках передбачених ним правових механізмів. У роботі розкривається зміст терміну «дитина-мігрант», який у праві ЄС вживається переважно в актах «м’якого» права та науковій доктрині. Встановлено, що в науці права ЄС сформувалися два основні підходи до його розуміння – широке та вузьке. У широкому значенні термін «дитина-мігрант» охоплює усіх дітей, які мігрували до або в межах ЄС і не мають громадянства країни перебування. У вузькому розумінні поняття «дитина-мігрант» обмежується колом дітей, які є громадянами третіх країн і прибули до держав-членів Союзу, на яких поширюється міграційна політика ЄС. Запропоновано типологізацію правових статусів дитини у рамках різних політик Європейського Союзу з урахуванням обсягу та особливостей прав особи і кореспондуючих їм обовʼязків держав-членів, що випливають із права ЄС, за такими критеріями: наявність громадянства ЄС; наявність сімейних звʼязків із громадянами ЄС або громадянами окремих третіх країн із якими укладені спеціальні договори; законність перебування на території держави-члена; наявність супроводу повнолітньою особою, яка несе за неї відповідальність; ступенем вразливості, що дає право на спеціальний (міжнародний або тимчасовий захист) у праві ЄС; напрямками політик Європейського Союзу у межах його предметної компетенції. Розкрито правову природу спільної європейської системи притулку щодо неповнолітніх, яка ґрунтується на ідеї гуманності і взаємної солідарності держав-членів. Досліджено генезу правового регулювання статусу дітей-мігрантів у праві ЄС, що дозволило виділити пʼять ключових історичних етапів: 1) закладення правових основ регулювання на базі міжнародних договорів держав-членів поза межами правопорядку ЄС (1954-1993); 2) регламентація правового становища дітей-мігрантів у праві ЄС на основі актів «мʼякого» права за Маастрихтським договором (1993-1999); 3) запровадження мінімальних обовʼязкових стандартів прав неповнолітніх у сфері вимушеної міграції на основі Амстердамського договору (1999-2009); 4) посилення правових гарантій захисту прав дітей відповідно до Лісабонського договору (2009-2024); 5) подальше вдосконалення правового регулювання статусу дітей мігрантів в умовах нових викликів у рамках Пакту про міграцію і притулок 2024 року (2024 – наш час). Наголошується на тому, що повага до прав дитини є наскрізним зобовʼязанням ЄС та держав-членів у рамках предметної компетенції Союзу, що покладає на них додаткові зобовʼязання у контексті реалізації мети та завдань, визначених установчими договорами у межах внутрішньої і зовнішньої політики Європейського Союзу. Більше того, це один із ключових пріоритетів у сучасній стратегії Європейського Союзу щодо прав людини. Акцентовано увагу на концепції вразливості неповнолітніх у праві ЄС, яка зумовлює посилені гарантії їхнього захисту на основі принципу забезпечення найкращих інтересів дитини і є обґрунтуванням їхньої позитивної дискримінації, що своєю чергою покладає на держав-членів додаткові зобовʼязання гарантувати спеціальні права, щоб досягти рівних умов користування загальними правами з іншими, непривілейованими групами осіб або зменшити негативні наслідки вразливості таких осіб у суспільстві. Надано характеристику правовій регламентації статусу дитини-мігранта на трьох рівнях: міжнародно-правовому, наднаціональному (інтеграційному або рівні ЄС) та національному. Досліджено значення універсальних і регіональних міжнародних договорів і актів «мʼякого» у праві ЄС у контексті правового становища неповнолітніх у межах спільної європейської системи притулку. Особлива увага присвячена Женевській конвенції про статус біженців 1951 р. та Конвенції про права дитини 1989 р., які формально не будучи джерелами права ЄС, є основою розвитку права ЄС у межах спільної політики притулку, допоміжного і тимчасового захисту. Розкрито значення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. у правопорядку Європейського Союзу, яка захищає основоположні права, які розглядаються загальними принципами права Союзу. Розкрито особливості співвідношення норм первинного права ЄС, що стосуються правового регулювання статусу дітей у праві ЄС, і зроблено висновок, що норми Договору про ЄС та Хартії ЄС про основоположні права, що стосуються усіх категорій неповнолітніх, та норми Договору про функціонування ЄС у межах спільної політики притулку, допоміжного і тимчасового захисту співвідносяться за правилами lex generalis та lex specialis.

Додано в НРАТ

2025-07-09