Реєстраційний номер
0825U002793, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Потурання кримінальному правопорушенню за кримінальним правом України.
Здобувач
Фільчакова Юлія Ігорівна,
Керівник Тютюгін Володимир Ілліч
Опонент Письменський Євген Олександрович
Опонент Шрамко Сабріє Сейтжеліївна
Рецензент Шепітько Михайло Валерійович
Рецензент Пономаренко Юрій Анатолійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
Дисертація є науковою працею, у якій вперше з моменту прийняття Кримінального кодексу України 2001 р., досліджуються питання потурання кримінальному правопорушенню, розглядаються його об’єктивні та суб’єктивні ознаки, проводиться його відмежування від інших суміжних діянь, аналізуються питання кримінальної відповідальності за вчинення потурання. Авторкою роботи надані пропозиції та рекомендації з удосконалення чинного кримінального законодавства України та проєкту нового КК України з урахуванням іноземного та міжнародного досвіду.
Перший розділ дисертації присвячено встановленню співвідношення таких понять як потурання кримінальному правопорушенню та сприяння його вчиненню, а також причетність до нього. Встановлено, що потурання є різновидом більш широкого поняття – сприяння кримінальному правопорушенню. Сформульовано поняття сприяння кримінальному правопорушенню, як умисна або необережна поведінка особи у формі дії або бездіяльності, яка об’єктивно створює потенційну або реальну можливість для готування/вчинення кримінального правопорушення іншою особою або забезпечує сприятливі умови для існування (функціонування) вже створених злочинних угрупувань. Виділено такі форми сприяння кримінальному правопорушенню, як: 1) пособництво кримінальному правопорушенню; 2) створення умов або надання іншої допомоги для його вчинення за відсутності ознак пособництва, яке здійснюється шляхом: а) умисного створення умов для вчинення кримінального правопорушення за відсутності двостороннього суб’єктивного зв’язку (взаємної поінформованості) між особами, яка вчиняє таке правопорушення і яка сприяє цьому; б) надання предметів (речовин), які використовуються іншою особою як знаряддя або засоби вчинення кримінального правопорушення, за відсутності спільного умислу на його вчинення; в) надання допомоги в існуванні, функціонуванні і розвитку організованої групи або злочинної організації; г) незапобігання кримінальному правопорушенню; 3) неперешкоджання вчиненню кримінального правопорушення за відсутності спеціального обов’язку перешкодити його вчиненню; 4) неперешкоджання вчиненню кримінального правопорушення за наявності обов’язку, але відсутності реальної можливості перешкодити його вчиненню; 5) потурання кримінальному правопорушенню.
Надано характеристику ознак сприяння кримінальному правопорушенню. Сприяння кримінальному правопорушенню має місце за наявності двох різних осіб, які вчиняють самостійні діяння: а) одна вчиняє попереднє або супутнє діяння, яке виступає умовою для вчинення наступного кримінального правопорушення, а б) інша ‒ вчиняє похідне кримінальне правопорушення. При сприянні кримінальному правопорушенню поведінка однієї особи: а) об'єктивно передує та створює сприятливі умови для подальшого вчинення кримінального правопорушення іншою особою (попереднє діяння) або б) супроводжує, тобто виступає як супутнє діяння, що створює сприятливі умови для продовження вчинення кримінального правопорушення, яке вже було розпочате іншою особою (супутнє діяння).
Залежно від наявності спільної домовленості між особами, одна з яких сприяє вчиненню, а інша вчиняє кримінальне правопорушення, таке створення умов може бути: а) заздалегідь обіцяним або б) заздалегідь не обіцяним. Суб’єктивне ставлення особи до сприяння кримінальному правопорушенню може бути як: а) умисним, так й б) необережним. У разі сприяння у формі умисного створення умов для вчинення іншою особою кримінального правопорушення, за наявності спільної домовленості між цими особами, відповідальність настає за правилами інституту співучасті. За відсутності такої домовленості між зазначеними особами, та з них, яка сприяє вчиненню кримінального правопорушення іншою особою, підлягає кримінальній відповідальності лише у разі, якщо за таке сприяння передбачена кримінальна відповідальність у відповідних статтях Особливої частини КК.
Встановлено, що кримінальна відповідальність за сприяння може бути як пов’язана із вчиненням кримінального правопорушення іншою особою, так і не залежати від його вчинення. При цьому, окремі форми сприяння кримінальному правопорушенню, що вчиняються іншою особою, не є кримінально-караними.
Доведено, що потурання є одним із видів причетності до кримінального правопорушення, під якою пропонується розуміти умисне суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке хоча і сприяє вчиненню іншою особою кримінального правопорушення або його приховуванню, але не становить співучасті у ньому. Ознаками причетності визнаються: 1) вчинення двох кримінальних правопорушень різними суб’єктами; 2) причетне діяння завжди пов’язано із вчиненням кримінального правопорушення іншою особою; 3) причетне діяння (дія або бездіяльність) завжди пов’язано із конкретним кримінальним правопорушенням, яке вчиняється (здійснюється) або вчинено іншою особою; 4) між причетним кримінальним правопорушенням та тим, що вчинене або вчинене іншою особо, існує нерозривний зв’язок.
Дата реєстрації
2025-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-09 / 2026-07-01
