Реєстраційний номер
0825U002794, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-08-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Розвиток системи електронного урядування в контексті забезпечення інформаційної безпеки України
Здобувач
Кутова Марина Анатоліївна,
Керівник Ткаленко Наталія Валеріївна
Опонент Обушна Наталія Іванівна
Опонент Євсюкова Оксана Володимирівна
Рецензент Лашук Оксана Сергіївна
Рецензент Олійченко Ігор Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Чернігівська політехніка"
Опис
У дисертації здійснено комплексне теоретико-методичне обґрунтування засад розвитку системи електронного урядування в Україні в умовах цифрової трансформації публічного управління та зростання актуальності інформаційної безпеки як ключового чинника цифрової довіри. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю побудови цілісної та безпечної цифрової екосистеми публічного управління в умовах війни, кіберзагроз і потреби у євроінтеграції. Розвиток електронного урядування сьогодні визначає не лише ефективність адміністративних сервісів, а й здатність держави формувати цифрову довіру, забезпечувати суверенітет у кіберпросторі та адаптувати управлінські механізми до вимог цифровізації.
Метою дисертації є наукове обґрунтування напрямів розвитку системи електронного урядування в контексті забезпечення інформаційної безпеки України, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення.
У першому розділі дисертації розкрито сутність, принципи та функції електронного урядування як сучасної форми цифрового публічного управління. Запропоновано розглядати електронне урядування як багатокомпонентну систему, що включає технологічний, нормативно-правовий, інституційний, соціальний та інформаційно-безпековий компоненти. Новизна цього теоретичного удосконалення полягає у комплексному підході, що передбачає системність та адаптивність електронного урядування до викликів цифрової трансформації, зокрема до кіберзагроз. У цьому контексті систематизовано та доповнено основні принципи прозорості, інтерактивності, доступності, ефективності, безпеки, інклюзивності електронного урядування, що створює основу для подальшого розвитку цифрової взаємодії держави і суспільства. Систематизовано функції електронного урядування, зокрема інформаційну, комунікаційну, сервісну, організаційно-управлінську та контрольну. Елементом наукової новизни також є запропонована системна модель взаємозв’язку між електронним урядуванням та інформаційною безпекою, що комплексно охоплює суспільні запити, функціональні завдання електронного урядування, механізми захисту інформації, а також типологію та вплив кіберзагроз на механізми захисту.
Другий розділ присвячено аналізу сучасного стану розвитку електронного урядування в Україні. Проведено оцінку цифровізації органів державної влади, виявлено основні досягнення та основні загрози. Здійснено аналіз національної нормативно-правової бази щодо забезпечення інформаційної безпеки у сфері електронного урядування, що дозволило виявити недоліки чинного законодавства та необхідність його адаптації до сучасних викликів. Окремо проаналізовано характер сучасних загроз інформаційній безпеці, виявлено основні ризики, що стоять перед електронним урядуванням України. Це дозволило глибше усвідомити пріоритети у державній політиці щодо забезпечення інформаційної безпеки в умовах цифровізації публічного сектору.
Третій розділ присвячений обґрунтуванню стратегічних напрямів розвитку електронного урядування з урахуванням інформаційної безпеки. Запропоновано стратегічну модель планування, яка передбачає горизонтальний поділ стратегічних завдань за часовими періодами на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу, з чітким врахуванням динаміки кіберзагроз, ступеня цифрової трансформації та наближення до таких європейських стандартів, як GDPR, NIS2, AI Act. Новизна моделі полягає у комплексному врахуванні безпекових, управлінських і технологічних складових, що відповідає євроінтеграційним прагненням України та забезпечує стійкість і адаптивність електронного урядування до змінюваних умов.
Особливе місце в дисертації займає удосконалення механізму реалізації державної регіональної політики у сфері електронного урядування. Наукова новизна цієї розробки полягає у врахуванні просторової диференціації цифрової інфраструктури, нерівномірності доступу до електронних послуг, регіональних ризиків та загроз інформаційній безпеці. Це дозволяє сформувати інтегровану модель електронного урядування, що базується на принципах цифрової інклюзії, забезпечує інституційну спроможність місцевих органів влади та ефективну взаємодію між центральними та регіональними структурами.
Дисертація також містить практичні рекомендації щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки в електронному урядуванні, що поглиблюється конкретизацією напрямів адаптації українського законодавства до європейських стандартів. Запропоновано розширити законодавство шляхом включення принципу нульової довіри, процедур громадського аудиту кібербезпеки та адаптації положень до директиви NIS2 ЄС.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування для підвищення ефективності й безпеки цифрового управління та реалізації державної політики у сфері цифрової трансформації.
Дата реєстрації
2025-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-09 / 2026-07-01
