Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002821, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Дата захисту

15-07-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Механізми публічного управління у сфері охорони громадського здоров’я: вітчизняна та зарубіжна практика здійснення

Здобувач

Дідик Наталія Дмитрівна,

Керівник Світлак Ірина Іванівна
Опонент Казюк Яніна Мирославівна
Опонент Шевчук Інна Володимирівна
Опонент Грицишен Димитрій Олександрович
Рецензент Кухарчук Петро Михайлович

Опис

Дисертація присвячена дослідженню сучасних механізмів публічного управління у сфері охорони громадського здоров’я, адаптованих до існуючих викликів та загроз. Проблематика збереження здоров’я населення в умовах триваючих воєнних дій розглядається в роботі крізь призму аналізу передового зарубіжного досвіду публічного управління, що може бути впроваджений у вітчизняну систему управління галуззю та сприятиме ефективності управлінських процесів. Запропоновані теоретико-методологічні та концептуальні підходи до розуміння феномену «здоров’я населення» як стратегічного національного інтересу, специфічного об’єкта державної комплексної політики та публічного управління для сталого розвитку в умовах війни та повоєнного відновлення. Визначені основні детермінанти впливу на формування державної політики у сфері охорони громадського здоров’я. Встановлено, що стратегічні вектори державної політики у сфері охорони громадського здоров’я впливають на формування інтегрального механізму публічного управління, що має людиноцентриські орієнтири - інтереси людей, повага та врахування їх потреб, збереження та зміцнення здоров’я населення, а депопуляція української нації є реальною загрозою державі. З’ясовані світові тренди розвитку національних систем охорони здоров’я - 5Р медицини (personalized, predictive, рpreventive, рparticipatory, рprecision), на підставі чого доведено, що модернізація системи публічного управління в галузі має відповідати світовим тенденціям розвитку, що сприятиме ефективному функціонуванню уповноважених органів державної влади. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат публічного управління у сфері охорони громадського здоров’я, зокрема: 1). запропоновані авторські дефініції понять «державна політика в сфері охорони громадського здоров’я» та «механізм публічного управління в сфері охорони громадського здоров’я»; 2). уточнено зміст понять «громадське здоров’я», «здоров’я населення», «публічне управління», «державне управління», «державна політика», «публічна політика»; 3). конкретизована теоретико-методологічна сутність та градація керівних документів державної політики у сфері охорони громадського здоров’я (доктрина, концепція, стратегія). Досліджено концептуальні питання оптимальної взаємодії між публічним управлінням та державною політикою у сфері охорони громадського здоров’я як передумови успішного функціонування та розвитку суспільства в сучасних реаліях. Узагальнено теоретико-методологічні підходи щодо структури механізму публічного управління, на підставі чого розроблена інтегральна модель загального механізму публічного управління у сфері охорони громадського здоров’я (правовий, адміністративно-організаційний, фінансово-економічний, кадровий, інформаційний, інституційний механізми), що адаптовані до поточних викликів (воєнні дії, євроінтеграція, медична реформа, реформа децентралізації, цифровізація), обґрунтовані сучасні вектори його трансформації та модернізації інструментарію. Характеристика правового механізму публічного управління в сфері охорони громадського здоров’я здійснена шляхом прикладного аналізу та оцінки сучасного стану і тенденцій розвитку спеціального національного та міжнародного законодавства. Визначені ключові положення, що мають бути імплементовані в національне законодавство та враховані при формуванні державної політики. Сформульовані шляхи удосконалення кадрового механізму публічного управління у сфері охорони громадського здоров’я, досліджені проблеми кадрового ресурсу в національній системі на прикладі функціонування ЦГЗ та ЦКПХ протягом 2023-2024 рр. та у країнах з найкращими системами охорони здоров’я. Проаналізовані зарубіжні практики (Південна Корея, Ізраїль, Японія, Сінгапур та ін.) щодо розв’язання кадрової кризи, які можуть бути запроваджені в Україні. Визначений інструментарій інформаційного механізму публічного управління, з’ясовано місце та значення інформаційної платформи громадського здоров’я як модерного та ефективного інструмента. Вагомість інформаційного сегмента в механізмі публічного управління в сфері охорони громадського здоров’я обґрунтована на підставі аналізу однієї з найкращих систем управління даними про здоров’я Південної Кореї. Досліджений вплив реформи децентралізації на управління в сфері громадського здоров’я та з’ясована роль органів місцевого самоврядування (на прикладі Вінницької міської територіальної громади) у розбудові спроможної системи здорової громади. З метою запозичення передового досвіду в організації ефективного публічного управління в національній системі громадського здоров’я проаналізовані успішні зарубіжні практики управління в сфері збереження здоров’я населення, що ґрунтуються як на засадах децентралізації, так централізації. Проаналізовано досвід Ізраїлю щодо публічного управління у сфері громадського здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру, що може бути корисними при ухваленні рішень в галузі як на національному, регіональному, так і на місцевому рівнях.

Додано в НРАТ

2025-07-09