Дисертація доктора філософії. Рогожа Анна Олександрівна. Жінка в мотивно-образній системі романів Д.Г. Лоуренса і М.М. Каземі

Реєстраційний номер

0825U002823, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

05-07-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Жінка в мотивно-образній системі романів Д.Г. Лоуренса і М.М. Каземі

Здобувач

Рогожа Анна Олександрівна,

Керівник Криворучко Світлана Костянтинівна
Опонент Кеба Олександр Володимирович
Опонент Гальчук Оксана Василівна
Опонент Мірошниченко Лілія Ярославівна
Рецензент Гончарова Ольга Анатоліївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Опис

У роботі досліджено образну систему, мотиви, ідеї і конфлікти романів англійського письменника Д.Г. Лоуренса (1885-1930) «Згублена дівчина» (1920) і перського митця С. М. М. Каземі (1887-1978) «Жахливий Тегеран» (1922). Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше у просторі українського літературознавства здійснено комплексне дослідження та зіставлення жіночих образів Західної та Східної цивілізацій, як історичної паралелі у синхронії. Робота висвітлює подібності й відмінності між жінками британської й іранської спільноти через подолання статусу «інша». Мета дослідження полягає у комплексному аналізі головних жіночих образів романів «Згублена дівчина» і «Жахливий Тегеран» через виокремлення концептів «фемінний», «феміністичний», «жіночий» феміністичної критики в еволюції характерів героїнь задля зіставлення зображень жіночих образів та порівняння поглядів англійського і перського (іранського) письменників на проблему жіночого буття. Об’єктами дисертаційного дослідження є романи Д. Г. Лоуренса «Згублена дівчина» (1920) і М. М. Каземі «Жахливий Тегеран» (1922). Предмет дослідження –трансформація жіночих образів у мотивно- образній системі романів. Дослідження жіночих образів відбувалось в мотивно-образній системі романів крізь призму концептів «фемінний», «феміністичний» і «жіночий». Мотив заміжжя визначено спільним для обох творів. Запропоновано, що крізь мотив простежується неможливість героїнь одружитись, тема щасливого і нещасливого шлюбу, угоди задля досягнення певної мети, протиставлення кохання і шлюбу за розрахунком, способи тиску на жінку (жіночий образ). Роман «Згублена дівчина» розкриває головну героїню у «фемінному» концепті. Альвіна є творчою жінкою, але суть її «фемінного» розкриття полягає у незвичайній формі мислення героїні та бажанні подолати концепт «інша» в собі. Міс Фрост і Мадам також мають ознаки фемінності: вони є талановитими жінками і виокремлюються нетрадиційною поведінкою і мисленням. У романі «Жахливий Тегеран» розкрито жіночі образи Меїн та Ефет у «фемінному» концепті. Героїні зображені на оновленому рівні тому, що вперше для мусульманської спільноти, жінка, яку вчили лише підкорюватись, починає трансформацію. Для досягнення мети вони знаходять нетривіальні рішення, що говорить про їхнє розкриття у «фемінному» концепті. Головну героїню роману «Згублена дівчина» Альвіну досліджено у «феміністичному» концепті через прагнення до самореалізації та пошуку власного місця в соціумі. Виявлено розкриття міс Фрост і Мадам у «феміністичному» концепті. Жінки є зорієнтованими на кар’єру (міс Фрост – гувернантка, Мадам – танцівниця і лідер гурту), що дає їм можливість утримувати самих себе без зовнішнього втручання. Героїнь роману «Жахливий Тегеран» Меїн і Ефет не було розкрито крізь призму «феміністичного» концепту. Про це свідчить відсутність будь- якої інформації щодо їхньої зацікавленості у досягненні сильної соціальної позиції. У роботі зроблено припущення щодо перспективи розвитку героїні Ефет у «феміністичному» концепті, через її прагнення займатись самоосвітою. Головна героїня роману «Згублена дівчина» має ознаки розкриття у «жіночому» концепті. Він не є домінантним, але сильним проявом «жіночої» природи є досвід у спілкуванні із чоловіками і вагітність героїні. У романі простежено перетин «жіночого» і «фемінного» концептів: вона самостійно обирає чоловіків і відмовляється від них. Завагітнівши, вона бажає народити дитину від коханого, але тільки тому що хоче цього, її не змушують. У розкритті міс Фрост і Мадам «жіночий» концепт виокремлено через завуальований материнський інстинкт. У романі «Жахливий Тегеран» прослідковано перетин «фемінного» і «жіночого» концептів у характері головних героїнь. У романі «Згублена дівчина» було виокремлено характеристики архетипів богинь грецької міфології. Проаналізовано теми романів: продажність людей, знецінення моралі, розпад родини і скалічене дитинство (за ознаками модернізму), знецінення жінки та її ролі як у родині так і у суспільстві в цілому. Мотив заміжжя відбивається у відносинах головних героїнь із родинами і суспільством, що розвивається у конфліктах «жінка-чоловік», «дочка-батько», «жінка- суспільство». Паралельно з виокремленими конфліктами виокремлено внутрішній конфлікт «дочка-мати». Оцінено значущість літературної спадщини Д. Г. Лоуренса і М. М. Каземі. Письменники позбавляють своїх героїнь комплексів, заперечують їхню слабкість, протиставлять їх «сильним» чоловікам чим викликають шалений резонанс. Це згодом мало вплив на формування засад феміністичної критики, зокрема розробленню слабкого концепту «інша» С. де Бовуар у есе «Друга стать» 1949 р.

Дата реєстрації

2025-07-09

Додано/оновлено в НРАТ

2025-07-09 / 2026-07-09