Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002829, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-09-2025 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація прегравідарної підготовки жінок репродуктивного віку із зовнішнім генітальним ендометріозом на тлі жіночої сексуальної дисфункції Здобувач Крижановська Ольга Ігорівна, Керівник Говсєєв Дмитро Олександрович Керівник Семенюк Людмила Миколаївна Опонент Ромащенко Оксана Василівна Опонент Косей Наталія Василівна Рецензент Курочка Валентина Валеріївна Рецензент Бурка Ольга Анатоліївна Опис Дисертаційна робота присвячена менеджменту прегравідарних заходів у жінок репродуктивного віку задля підвищення ефективності прегравідарної підготовки жінок репродуктивного віку із зовнішнім генітальним ендометріозом у поєднанні із жіночою сексуальною дисфункцією, який базується на комплексній оцінці змін клінічних, інструментальних, біохімічних досліджень у цієї категорії пацієнток. Завдання, які б дозволили досягти мети дослідження, були наступними: 1. встановити взаємозв’язок жіночої сексуальної дисфункції і зовнішнього генітального ендометріозу, 2. дослідити роль генітального ендометріозу в формуванні оваріальної дисфункції, 3. розробити менеджмент прегравідарного обстеження та лікування жінок репродуктивного віку з сексуальною дисфункцією на тлі зовнішнього генітального ендометріозу, 4. провести порівняльний аналіз стану жіночої сексуальної функції та їх репродуктивної функції за показником овуляторності менструального циклу в контрольні терміни лікування. Об’єкт дослідження – жіноча сексуальна дисфункція та зовнішній генітальний ендометріоз у жінок репродуктивного віку. Предмет дослідження – індекс жіночої сексуальної дисфункції, ендометріоми яєчників, гормональне тло та маркери успішності гестації, терміни прегравідарних заходів. Методи дослідження – клінічні, інструментальні, анкетні, біохімічні та статистичні. Визначено основні особливості формування ЖСД у жінок із ЗГЕ. Досліджено особливості змін гормонального гомеостазу та маркерів успішності гестації та ознак ЖСД у жінок цієї групи дослідження. Для жінок цієї групи була характерна ГГЦ, внутрішньо групова частота якої не залежала від типу мутації фермента MTHFR (χ2 = 1,84, р=0,398). Визначені кореляційні зв’язки за показниками болю та рівнем ФСГ (r=-0,28, p=0,02, – слабкий негативний) та статистично значимий позитивний кореляційний зв’язок між показниками: вітаміну Д та естрадіолом; гомоцистеїном та ТТГ, ФСГ, ЛГ; АТПО та ФСГ, 17-ОП; ТТГ та гомоцистеїном, прогестероном, Т вільним; ФСГ та гомоцистеїном, АТПО; ЛГ та гомоцистеїном, ПРЛ; ПРЛ та ЛГ, 17-ОП; естрадіолом та гомоцистеїном; прогестероном та ТТГ; Т вільниим та ТТГ; 17-ОП та АТПО, ПРЛ (р<0,05). Негативні кореляційні зв’язки виявлено між: АМГ та Т вільним; вітаміном Д та АТПО, ТТГ, прогестероном; АТПО та гомоцистеїном, естрадіолом; ТТГ та гомоцистеїном, ЛГ, естрадіолом; ФСГ та естрадіолом; ЛГ та ТТГ, Т вільним; пролактином та Т вільним; естрадіолом та АТПО, ТТГ, ФСГ, 17-ОП; прогестероном та гомоцистеїном; Т вільним та АМГ, ЛГ та ПРЛ; 17-ОП та естрадіолом (р<0,05). Після 6-ти місяців терапії при проведенні кореляційного аналізу визначено, що зміна значень гомоцистеїну до лікування статистично значимо прямо корелювали зі змінами ТТГ, ФСГ та ЛГ. Значення Т вільного прямо слабо корелювали з ТТГ і обернено слабо - з ЛГ, ПРЛ. Значення 17-ОП прямо корелювали зі значеннями АТПО (зв’язок середньої сили) та пролактину (зв’язок середньої сили) і обернено – із значеннями естрадіолу. Лінійний регресійний аналіз показав, що ГГЦ до лікування достовірно була пов'язана з підвищенням рівнів ТТГ та зниженням ФСГ – R2adj = 0,148, p=0,002. На зниження Т вільного достовірно впливало зниження ЛГ (R2adj = 0,067, p=0,017), а підвищення 17-ОП - зниження естрадіолу (R2adj = 0,386, p<0,001). Мультиномінальний регресійний аналіз показав, що на 6 місяці нормалізація гомоцистеїнемії достовірно залежала від типу мутації гомоцистеїну (pseudo R2Nagelkerke=0,833, p<0,001): що свідчило про корекцію рівнів гомоцистеїну лише при гетерозиготній мутації та відсутності мутацій. Отримані дані лягли в основу зміни консервативної тактики на оперативну у жінок із гомозиготною формою поліморфізма фермента MTHFR з продовженням медикаментозної терапії в післяопераційному періоді. Це дозволило в контрольний термін у пацієнток з гомозиготною мутацією фермента досягнути нормалізації показників ЖСД у 100,0%. Проведене оперативне лікування - видалення ендометріоми у жінок із гомозиготною формою поліморфізма фермента MTHFR - не мало негативного впливу на показник АМГ та призвело до статистично значимого збільшення частки жінок з нормалізацією рівнів вітаміну Д (75,0%), ТТГ (58,3%), ФСГ (100,0%), ЛГ (100,0%), прогестерону (100,0%), Т вільного (100,0%), нормалізації всіх досліджуваних параметрів ЖСД порівняно з жінками без операції (р<0,05), що вказує на негативний вплив ендометріоми на загальний гомеостаз організму жінок, його репродуктивний стероїдогенез та показник індексу ЖСД. Дата реєстрації 2025-07-10 Додано в НРАТ 2025-07-10 Закрити