Реєстраційний номер
0825U002841, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-09-2025
Статус
Відмінена
Назва роботи
Звуковий образ валторни у національно-стильових традиціях
Здобувач
Бай Бовень ...,
Керівник Александрова Оксана Олександрівна
Опонент Жарков Олександр Миколайович
Опонент Немкович Олена Миколаївна
Рецензент Овчар Олександр Павлович
Рецензент Савченко Ганна Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського
Опис
У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення специфіки валторнового мистецтва на основі дослідження темброобразів інструмента, що складають його звуковий образ. Доведено, що дослідження валторнового мистецтва є важливим для розуміння як технічних аспектів гри на інструменті, так і творчих підходів до інтерпретації музики. Методологія дослідження цього мистецтва є доволі специфічною і вимагає поєднання різних наукових підходів, від історико-теоретичного аналізу до акустичних та педагогічних досліджень. У дисертації запропоновано інтерпретацію валторни як засобу культурного діалогу, що функціонує на перетині національної і міжкультурної семантики. Застосування даного підходу дозволяє осмислити інструмент не лише як технічний чи стилістичний елемент, а як носія комунікативного потенціалу, здатного впливати на процеси культурного обміну в глобалізованому музичному просторі. Актуальність запропонованої теми зумовлена: 1) відсутністю теоретично обгрунтованої методології дослідження валторнового мистецтва з урахуванням досягнень сучасного музикознавства, зокрема в аспекті тембру, фактури, звуко- і темброобразів; 2) необходимістю створення наукових підходів до інтерпретації музики для валторни з урахуванням її специфіки. Мета дослідження – визначити особливості звукового образу валторни в різних національно-стильових традиціях. Об’єктом дослідження є валторнове мистецтво, предметом – художнє втілення звукового образу валторни в різних національно-стильових традиціях. Матеріалом дослідження є твори В.-А. Моцарта, Р. Штрауса, Д. Лігеті, українських і китайських композиторів для валторни. У дисертації вперше в українському музикознавстві введено поняття «звуковий образ валторни»; укладенно комплекс темброобразів валторни; запропоновано методологію дослідження валторнового мистецтва; виокремлено темброобрази валторни, що утворюють звуковий образ інструмента в різних національно-стильових традиціях; уточнено поняття «звуковий образ інструмента» та «темброобраз», отримало подальший розвиток поняття «семантика музичної мови» і «драматургія музичного твору». У заключних Висновках підкреслюється, що екзистенційна семантика звукового образу валторни розгортається в площині трьох взаємопов’язаних координат: історичної (традиція мисливського сигналу та романтичної символіки), темброво-психологічної (ефект дистанції, заклику, пам’яті) та філософсько-онтологічної (звукова межа між видимим і невидимим, між присутністю та втратою). Наголошується, що звуковий образ валторни як категорія сучасного музикознавства є результатом багатофакторної взаємодії інструментальних, стилістичних, жанрових, культурно-історичних та індивідуально-інтерпретаційних чинників. Комплексне осмислення темброобразів валторни в контексті різних епох і композиторських шкіл виокремило її як носія національно-стильових моделей звучання, а також як об’єкта художньої трансформації.
Дата реєстрації
2025-07-10
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-10 / 2026-07-01
