Search academic texts

Registration Number

0825U002872, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 073, Менеджмент

Date

popup.evolution

o

Title

Development of Business Management Systems under the Conditions of Digital Transformation of Ukraine's Economy

Author

Oleksii Horovyi,

popup.head Hryshyna Nataliya Hryshyna
popup.opponent Tatyana F. Larina
popup.opponent Tetiana Chernychko
popup.review Inna Irtyshcheva
popup.review Yevgeniya BOYKO

Description

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент». Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова. Миколаїв. 2025. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню, розробці теоретико-методичних положень та обґрунтування організаційно-управлінських засад розвитку систем управління бізнесу в умовах цифрової трансформації. Проведені дослідження показали, що в науковій літературі існує кілька підходів до тлумачення сутності підприємницької діяльності, кожен із яких акцентує увагу на окремих її аспектах (економіко-функціональному, правовому, організаційно-управлінському та соціально-поведінковому підходами). Вважаємо, що підприємницька діяльність є багатоаспектним феноменом, який охоплює економічні, правові, управлінські та соціальні виміри. Комплексне розуміння цього поняття можливе лише шляхом інтеграції різних наукових підходів. Наголошено, що підприємництво виступає як система економічних взаємозв’язків між чотирма основними групами суб’єктів господарювання, які взаємодіють між собою в процесі здійснення підприємницької діяльності. До таких суб’єктів належать: підприємці (виробники товарів чи послуг), споживачі, держава та інституційні посередники (фінансові установи, інформаційні, логістичні та інші сервісні організації). Обґрунтовано, що при формуванні методичних підходів до оцінювання ефективності управління доцільно враховувати не лише якісні та кількісні показники, а й інтегральні значення, зокрема моделі оцінки, які дають змогу комплексно відобразити взаємозв’язки між різними параметрами діяльності та забезпечують цілісну характеристику результативності системи управління. Наголошено, що таким багатокомпонентним показником є індекс цифровізації бізнесу, що дозволяє комплексно оцінити рівень цифрової зрілості підприємства та визначити напрямки подальшої трансформації. Оцінювання індексу цифровізації бізнесу є стратегічно важливим інструментом для аналізу рівня цифрової зрілості підприємства та ефективності впровадження сучасних технологій у господарську діяльність. Аналіз свідчить, що оптова та роздрібна торгівля разом із промисловим сектором становлять найбільшу частку у структурі валової доданої вартості національної економіки України і виступають ключовими галузями, що формують державний бюджет, оскільки їхня частка у загальному обсязі зведеного бюджету країни досягає 30%. Визначено, що за період дослідження кількість суб’єктів великого підприємництва скоротилась на 92 од., середнього підприємництва на 6306 од., малого підприємництва (з урахуванням мікро-підприємництва) на 445022 од., мікропідприємництва на 422130 од. Наголошено, що важливою умовою розвитку бізнесу є експортна орієнтація. Так, у 2022 році експорт України зазнав значного скорочення через військові дії та руйнування інфраструктури. У 2024 році спостерігається поступове відновлення експортного потенціалу, зокрема в аграрному та металургійному секторах. Відновлення роботи морських портів та адаптація логістичних ланцюгів сприяли збільшенню обсягів експорту. Визначено, що війна в Україні призвела до зміни структури експорту деяких видів продукції: маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів з 18,86% у 2022 році до 0,58% у 2024 році, деревина і вироби з деревини з 28,06% до 3,52%. Адже спричинила зменшення обсягів заготівлі деревини, особливо у регіонах, де ведуться бойові дії, що вплинуло на доступність сировини для експорту. Аналіз показав, що серед лідерів-регіонів України із забезпечення експорту товарів входить: Дніпропетровська (14,3%), Львівська (6,5%), Вінницька (4,7%), Київська (4,7) та м. Київ (27,3%), Полтавська (4,4%), які спеціалізуються на виробництві та експорті продукції машинобудування, харчової промисловості, сільського господарства, а також металургії та ІТ-послуг. Однак, незважаючи на високий експортний потенціал регіонів-лідерів, необхідно зазначити, що коефіцієнт покриття імпорту експортом товарів є нижчим за 1, що свідчить про перевищення обсягів імпорту над експортом та зумовлює негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Аналізуючи глобалізаційні процеси як рушійну силу розвитку бізнесу в Україні, можна виокремити ключові стимулюючі фактори, серед яких цифрові технології та розвиток цифрової економіки займають особливе місце. Світовий економічний простір із системою взаємопов’язаних бізнес-процесів має подвійне значення для українського підприємництва: з одного боку – це джерело натхнення та приклад для слабших гравців ринку, а з іншого – фактор залежності від потужних глобальних структурувань та холдингів.

popup.nrat_date

2025-07-11