Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002917, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 022, Дизайн

Дата захисту

14-08-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Концепції сталої моди у творчості українських дизайнерів 1990-х-2020-х років

Здобувач

Соловій Ірина Ігорівна,

Керівник Тканко Зеновія Олексіївна
Опонент Кротова Тетяна Федорівна
Опонент Яковець Інна Олександрівна
Опонент Легенький Юрій Григорович
Рецензент Цимбала Лада Іванівна

Опис

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз сталої моди, її формування та розвитку в Україні у 1990-х-2020-х роках. Мета дослідження полягала у комплексному осмисленні феномену сталої моди та аналізі особливостей реалізації її концепцій у творчості українських дизайнерів 1990-х-2020-х років. Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку ілюстрацій та додатків. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю системного наукового осмислення сталої моди як унікального соціокультурного феномену, що формується на перетині глобальних екологічних тенденцій суспільних трансформацій та національної культурної ідентичності. У першому розділі досліджено історіографію проблеми, простежено еволюцію наукових підходів від фрагментарного вивчення екологічного дизайну до комплексного аналізу сталої моди як міждисциплінарного феномену. Розглянуто філософське підґрунтя екологічного мислення у працях І. Канта, Г. Торо, В. Вернадського, А. Несса та розвиток теоретичних концепцій екологічного дизайну у роботах В. Папанека, Е. Шумахера, В. Макдонафа і М. Браунґарта. Систематизовано теоретико-методологічні засади сталої моди, закладені у працях К. Флетчер, С. Блек, Е. Гвілт, Т. Ріссанена, П.Блум та інших. Проаналізовано дослідження українських науковців: В. Свірка, О. Бойчука, А. Гахової, Н. Чупріної, К. Пашкевич, І. Гардабхадзе, І. Єременко та ін. У підрозділі, присвяченому понятійно-термінологічному апарату, обґрунтовано використання терміну «стала мода» та запропоновано авторське визначення поняття, як комплексного феномену, що поєднує концептуальні засади, методологічні підходи та практичні стратегії. Сформульовано визначення «концепцій сталої моди» як систем теоретичних положень, творчих та технологічних підходів і проєктних принципів. Джерельну базу дослідження сформовано на основі шести груп джерел: монографії та наукові дослідження; аналітичні звіти та нормативні документи; публікації у фахових виданнях; навчально-методичні матеріали; візуальні матеріали українських дизайнерів; емпіричні матеріали (результати опитування, анкетування). Дослідження ґрунтувалась на комплексному підході з використанням загальнонаукових та спеціальних методів емпіричного та теоретичного рівнів. Застосовані емпіричні методи: опитування студентів та інтерв'ювання дизайнерів, контент-аналіз. Теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. У другому розділі прослідковано передумови та фактори становлення сталої моди у світі та Україні. Досліджено взаємозв'язок між розвитком масового виробництва, поширенням дискурсу сталого розвитку, процесами глобалізації та формуванням екологічної свідомості. Систематизовано ключові принципи сталої моди: використання екологічних матеріалів, врахування усього життєвого циклу речі, локальне виробництво. Удосконалено систему критеріїв оцінювання сталої моди, що включає екологічний, соціальний, економічний, етичний, естетичний та культурний виміри. Виокремлено та обґрунтовано чотири послідовні етапи розвитку сталої моди в Україні: етап інтуїтивної екологічності (1991-2007 рр.), етап екологічної свідомості (2008-2013 рр.), етап системної інтеграції (2014-2021 рр.) та етап ціннісної трансформації (2022-2024 рр). У третьому розділі проаналізовано основні концепції сталої моди у світі та особливості їх реалізації в українському контексті. Розглянуто концепції повільної моди, емоційної довговічності, циркулярної моди та біодизайну. Систематизовано методи реалізації цих концепцій за трьома напрямками: методи переробки матеріалів (апсайклінг, ресайклінг, даунсайклінг), методи подовження життєвого циклу продукції та методи оптимізації виробничих ресурсів (безвідходний дизайн, модульний дизайн, трансформативний дизайн). На основі аналізу українських брендів виявлено, що апсайклінг є найпоширенішим методом серед вітчизняних дизайнерів, тоді як методи, пов'язані з формотворенням, застосовуються рідше. Художньо-стилістичний аналіз колекцій українських дизайнерів (Ksenia Schnaider, RCR Khomenko, Dzhus, Gunia Project та інших) виявив формування естетики, що поєднує функціональність з експериментальним підходом до матеріалів. Виявлено джерела етнокультурної спадщини України як потужний ресурс для розвитку сталої моди за трьома напрямками: інтеграція традиційних ремісничих технік, переосмислення традиційних конструкцій та силуетів і трансформація культурних кодів. Проведене дослідження з представниками українських брендів виявило особливості адаптації світових концепцій сталої моди до місцевого контексту: творче переосмислення дизайн-процесів з особливою увагою до матеріалу як визначального фактора, орієнтація на малосерійне виробництво, інтеграція традиційних технік та розвиток соціально відповідальних підходів. У четвертому розділі проаналізовано особливості комунікації брендів сталої моди зі споживачами в Україні.

Додано в НРАТ

2025-07-14