Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002944, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-08-2025 Статус Захищена Назва роботи Історико-краєзнавча діяльність статистичних органів в Україні (друга половина ХІХ– початок ХХ століть) Здобувач Шевцова Євгенія Сергіївна, Керівник Силка Оксана Захарівна Опонент Верховцева Ірина Геннадіївна Опонент Петренко Ірина Миколаївна Рецензент Білан Сергій Олексійович Рецензент Хвіст Вікторія Олексіївна Опис У дисертації обґрунтовано, що історико-краєзнавча діяльність державних і земських статистичних установ в Україні другої половини ХІХ– початку ХХ ст. мала концептуальну єдність, попри відмінності в адміністративно-правовому статусі. Губернські статистичні комітети, підпорядковані Міністерству внутрішніх справ та земські статистичні установи, що діяли в межах органів місцевого самоврядування, виконували споріднені завдання щодо збирання, обробки й систематизації інформації про соціальну структуру, економіку, культуру й повсякденне життя українського населення. Саме ця єдність функцій, ролі та місця статистичних органів і визначає їхню значущість для сучасної української історіографії, зокрема в контексті накопичення історико-краєзнавчого матеріалу, збереження історичної пам’яті та розвитку краєзнавчої науки в Україні. Територіальні межі дослідження охоплюють українські губернії, які у другій половині ХІХ– на початку ХХ ст. входили до складу Російської імперії. Відповідно до тодішнього адміністративно-територіального поділу це були такі губернії, як: Волинська, Катеринославська, Київська, Подільська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська та Чернігівська. Хронологічні рамки дослідження обґрунтовані 1860-ті–1917 рр. Автором проаналізовано історіографію питання, з’ясовано ступінь наукового опрацювання теми та окреслено основні періоди вивчення діяльності статистичних органів в Україні другої половини ХІХ– початку ХХ ст. Зокрема, виділено три історіографічні етапи (імперський, радянський, сучасний). У дослідженні охарактеризовано широку джерельну базу означеної проблематики, у тому числі архівні документи, статистичні збірники, «Пам’ятні книжки», статистичні огляди та «Адрес-календарі». У дисертації розкрито процес становлення та розвитку системи державної та земської статистики в Україні в другій половині ХІХ– на початку ХХ ст. З’ясовано, що на початковому етапі діяльність місцевих статистичних комітетів характеризувалась відсутністю системності та чітких методологічних настанов, що ускладнювало якісний збір і аналіз історико-краєзнавчих та соціально-економічних даних. Доведено, що прийняття «Положення про губернські та обласні статистичні комітети» 1860 р. стало переломним моментом, який забезпечив розширення кола учасників, удосконаленняметодівіфінансовогозабезпеченняісторико-краєзнавчої діяльності губернських статистичних комітетів. У дисертації розглянуто роль земської статистики, що виникла після реформи 1864 р. і стала інструментом вивчення економічних, соціальних і культурних процесів в Україні. Особливу увагу приділено унікальному дослідницькому підходу у земських статистичних дослідженнях, чернігівському типу, який сформувався в умовах домінування сільськогосподарської проблематики та потреби в комплексному вивченні сільського господарства, земельних відносин і господарської структури українського середовища, і став взірцем для всіх земських статистичних установ України. Автор підкреслює важливу роль у історико-краєзнавчий діяльності земських статистичних установ в Україні провідних діячів-статистиків, серед яких О. Русов, П. Червінський, О. Шликевич, Ф. Щербина. У дисертації доведено, що історико-краєзнавчу діяльність губернських статистичних комітетів і земських статистичних установ України другої половини ХІХ–початку ХХ ст. доцільно розглядати у комплексі, з огляду на концептуальну єдність їхнього функціонування, ролі та місця в системі наукового пізнання українського простору. Дата реєстрації 2025-07-14 Додано в НРАТ 2025-07-14 Закрити