Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002948, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-08-2025 Статус Захищена Назва роботи Державне регулювання як інструмент антикризового управління соціально відповідальною економічною діяльністю Здобувач Михайлов Станіслав Вікторович, Керівник Савіна Наталія Борисівна Опонент Іляш Ольга Ігорівна Опонент Несененко Павло Петрович Рецензент Олійник Олена Олександрівна Рецензент Костриченко Валентина Михайлівна Опис Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних засад, інституційних механізмів та прикладних засобів державного регулювання як інструменту антикризового управління соціально-відповідальною економічною діяльністю. У межах дослідження поглиблено теоретичні основи організації економічної діяльності на національному рівні шляхом поєднання інституціонально-економічного, інституціонально-регуляторного, інституціонально-ринкового та інституціонально-правового підходів з процесним, функціональним та структурним трактуванням механізмів державного регулювання. Особливу увагу приділено удосконаленню модельної формалізації прояву економічних і соціальних ризиків у гральному бізнесі як особливому секторі економіки. Досліджено структуру соціального ризику, яка охоплює вплив на ринок праці, соціальну відповідальність, демографічну ситуацію, злочинність, інвестиційну привабливість та інші аспекти суспільного розвитку. У дисертації структуровано гральний бізнес на офлайн- і онлайн-сектори та виокремлено ключові точки матеріалізації ризиків, що дозволяє формувати ефективну державну політику регулювання за п’ятьма напрямами: соціальна політика, трудова реформа, регіональний розвиток, освітня політика та економічне стимулювання. Удосконалено інституційні засади державного регулювання економіки в умовах криз через побудову трирівневої моделі, що включає стратегічний, тактичний та інструментальний рівні управлінського впливу. У межах дисертації поглиблено методичне підґрунтя визначення стратегічних напрямів та тактичних заходів повоєнного відновлення України. Визначено шість стратегічних векторів відновлення, зокрема: стабілізацію фінансової системи, відновлення людського капіталу, фіскальну перебудову, підтримку малого й середнього бізнесу, активізацію інвестиційної діяльності та реанімацію зовнішньоекономічної активності. Удосконалено концептуальні підходи до ідентифікації грального бізнесу в системі національної економіки, що дозволило розглядати його як багаторівневу структуру з чітко вираженою інституційною та галузевою специфікою й широкими міжсекторальними зв’язками. Вперше запропоновано концепцію детінізації грального бізнесу як інструменту антикризового управління, що розглядається не лише як засіб мобілізації фіскального ресурсу, але і як стратегічний підхід до зміцнення економічної стійкості держави. Модель концепції охоплює чотири етапи: діагностику кризи, формування стратегії втручання, впровадження інструментів легалізації та моніторинг їх ефективності. Концепція дозволяє системно трансформувати тіньовий сегмент грального бізнесу в контрольований і регульований сектор, здатний підтримати економіку в умовах багатофакторної нестабільності. У роботі обґрунтовано доцільність інтеграції міжнародних стандартів відповідальної гри в національну регуляторну систему як ключового інструменту превентивного впливу на соціальні ризики у гральному бізнесі. Узагальнено практики таких країн, як Велика Британія, Німеччина, Канада, а також рекомендації міжнародних організацій (EGBA, WHO, ICRG), що дозволило адаптувати принципи відповідальної гри до вітчизняних умов. Уперше здійснено кількісну оцінку соціального ризику (SRI) для грального бізнесу на основі шести індикаторів, які охоплюють соціальні витрати, рівень напруги, інформаційного конфлікту та державної компенсації. Поглиблено підходи до оцінювання суспільної ефективності ризикових секторів, зокрема грального бізнесу, через формування трикомпонентної моделі SEI, яка охоплює економічний, соціальний та технологічний капітал. Удосконалено систему державного регулювання грального бізнесу як інструменту розвитку національної економіки шляхом побудови координатної матриці на основі інтеграції індексів SRI і SEI. Розроблено логіку регуляторного втручання, яка передбачає послідовність: оцінка сектора → картування за матрицею → визначення режиму втручання → застосування відповідних інструментів. Сформовано чотири типи режимів (жорсткий, цільовий, превентивний, ліберальний) з відповідним набором фіскальних, нормативних, інституційних та інформаційних засобів впливу. Таким чином, запропонована модель державного регулювання грального бізнесу забезпечує цілісний інституційний підхід до управління секторами з підвищеними соціальними ризиками. Вона дозволяє забезпечити баланс між фіскальними цілями, соціальним контролем і розвитком національної економіки в умовах багатофакторної нестабільності. Дата реєстрації 2025-07-14 Додано в НРАТ 2025-07-14 Закрити