Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002971, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-08-2025 Статус Захищена Назва роботи Інституціоналізація інноваційного розвитку агропромислового комплексу Здобувач Стефківська Юліанна Вікторівна, Керівник Загірняк Денис Михайлович Опонент Шаульська Лариса Володимирівна Опонент Гнатенко Ірина Анатоліївна Рецензент Глазунова Ольга Олександрівна Рецензент Гришко Наталя Євгеніївна Опис Дисертація присвячена розв’язанню наукових основ, що полягають у поглибленні теоретичних засад і науково-методичному обґрунтуванні інноваційного розвитку АПК в умовах міжнародної інтеграції на засадах інституціоналізації. Запропоновано: концептуальні положення методичних засад оцінки інноваційного розвитку на засадах інституціоналізації, які включають інструментарій структурного розподілу показників, що використанні в аналізу з визначенням характеристик, пріоритетів і особливостей його адаптивності до умов специфіки розвитку агропромислового сектора економіки; створення інноваційного механізму технологічної платформи інноваційного розвитку аграрної сфери з відповідним фінансовим і законодавчим забезпеченням і врахуванням міжнародної інтеграції України. Проведено ретроспективний аналіз розвитку економічної теорії з відзначенням теоретико-еволюційних аспектів інноваційності у концепціях пізнання характеру взаємодії продуктивних сил і розвитку виробничих відносин на певному етапі еволюції суспільних формацій. Обґрунтовано, що розвиток теоретичних основ інноваційної економіки та аграрної сфери спирається на сукупність знань, що історично пов’язані з еволюцією економічної думки та зміною уявлень про рушії науково-технічного прогресу. Обґрунтовано теоретичний аспект ролі інновацій в інституціоналізації високотехнологічного розвитку господарської системи агропромислового сектора, беручи за основу аналіз теоретико-методичних положень еволюції інноваційної, підприємницької та інституціональної теорії. З’ясовано, що роль інституції у сучасному аграрному секторі економіки полягає в тому, що вони мають стати тією ланкою, яка об’єднає науковців та їх досягнення і виробників, потреби яких вона має задовольнити, через створення і функціонування професійної мережі консалтингового і технологічного бізнесу, який створює і впроваджує інновації із залученням інвестицій на підприємницьких засадах в партнерстві із наукою і виробництвом. Обґрунтовано методичні підходи до оцінювання інноваційного розвитку агропромислового комплексу як ключового сектора національної економіки. Запропоновано методичні підходи та інструменти, що дозволяють здійснити системну та обґрунтовану оцінку зазначених аспектів. Проведена оцінка стану інноваційного розвитку АПК на основі інституціонального аналізу його високотехнологічної сфери. Аграрні науково-виробничі бізнес-одиниці застосовують найбільш продуктивні технології для досягнення якомога більшого врожаю і зниження витрат на вирощування та збирання, проте не враховуючи потенціальну шкоду, що може бути завдана землям і екології загалом, від таких методів ведення сільського господарства. Визначено такі проблеми, як зменшення кількості наукових організацій, що виконують наукові дослідження і розробки, та зниження інтересу до науково-дослідної сфери, брак фінансових ресурсів, недостатнє технологічне оснащення, інтелектуальна міграція висококваліфікованих кадрів підприємств. Розроблено модель множинної (шестифакторної) регресії з метою отримання прогнозних значень обсягу валового виробництва зерна та зернових культур та експорту зернових культур під впливом показників інноваційної діяльності. Проаналізовано вплив факторів, пов’язаних з інноваційною діяльністю на валове виробництво зерна та зернобобових культур, експорт зернових культур. Також проведено системно-структурний аналіз особливостей та тенденцій інституційної інфраструктури АПК і її впливу на розвиток аграрної сфери. У результаті дослідження встановлено, що ринкова інфраструктура аграрного сектору сучасної України здебільшого формується за рахунок діяльності компаній, які спеціалізуються на імпорті та адаптації зарубіжних технологій виробництва. Розглянуто складові вітчизняної інфраструктури щодо формування інноваційного розвитку АПК на засадах інституціоналізації і надано оцінку її ефективності. Зокрема, установлено, що реальний вплив на інноваційний розвиток галузі наявних та потенційних інфраструктурних елементів не перевищує 5 %, що вказує на їхню слабку результативність. Запропоновано схему моделі формування інноваційного розвитку аграрного сектора, інфраструктурну серцевину якої побудовано на інституційних засадах. Інституційну структуру поділено на три блоки, в яких згруповані опорні учасники інституціональної моделі: I – науково-дослідні установи; II – технологічні фірми; III – виробничі підприємства. Розроблено технологічну платформу інноваційного розвитку аграрного сектора економіки, яка є основою для ефективного державного ринкового регулювання інноваційної діяльності в галузі. Функціонування технологічної платформи забезпечується за допомогою оптимізації інфраструктурного забезпечення, підвищення технологічного рівня виробництва та активного залучення наукоємних підприємств і бізнес-структур. Ключові слова: інновація, інноваційний розвиток, агропромисловий комплекс, інституції, інноваційна інфраструктура, інституціональна екосистема, технологічна платформа інноваційного розвитку АПК Дата реєстрації 2025-07-16 Додано в НРАТ 2025-07-16 Закрити