Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002985, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-09-2025 Статус Захищена Назва роботи Клініко-патогенетичні особливості гіпертензивних розладів у вагітних в умовах тяжкого психосоціального стресу. Здобувач Гусєва Альона Євгеніївна, Керівник Медведь Володимир Ісаакович Керівник Кирильчук Міла Євгенівна Опонент Романенко Тамара Григорівна Опонент Бенюк Василь Олексійович Рецензент Коломієць Олена Володимирівна Рецензент Жабченко Ірина Анатоліївна Опис Метою даної роботи було підвищення ефективності лікування гіпертензивних розладів у вагітних в умовах психосоціального стресу на основі розробки і впровадження комплексу заходів, спрямованих на корекцію психоемоційного стану вагітних. У основу дисертаційної роботи покладено результати власних спостережень, що включали оцінку загальноклінічних, інструментальних (УЗД, КТГ, тонометрія), лабораторних (загальноклінічні, біохімічні) та спеціальних психометричних (шкала Спілбергера-Ханіна, шкала психологічного стресу PSM-25, шкала оцінки впливу травматичної події (IES-R)) методів дослідження пацієнток. Для вирішення поставлених задач 140 вагітних жінок було поділено на 2 групи: - група 1 (n=80) вагітні, що мали гіпертензивні розлади (40 осіб мали хронічну артеріальну гіпертензію, 40 – мали гестаційну артеріальну гіпертензію); - група 2 (n=60) вагітні, у яких гіпертензивні розлади були відсутні. Для більш детального аналізу психологічного стану вагітних жінок, кожну групу було поділено на підгрупи: 1а (n=32) та 2а (n=18) – вагітні, які на початку повномасштабного вторгнення знаходилися в населених пунктах, де велися активні бойові дії, або їхні міста перебували під постійними ракетними обстрілами і не змінювали місце проживання; підгрупи 1б (n=28) та 2б (n=26) – жінки, які були внутрішньо переміщеними особами; підгрупи 1в (n=20) та 2в (n=16) – жінки, які перебували в населених пунктах, де не велися активні бойові дії. Враховуючи, що досліджувані жінки зазнавали впливу таких факторів, як соціальна ізоляція, страх пандемії COVID-19, воєнні дії на території України а також мали екстрагенітальну патологію, у дослідження була введена 3 група (історичний контроль) – здорові вагітні жінки (n = 70), що народжували в період 2012-2017 років. Психологічний стан пацієнток 3 групи не зазнавав вищеперерахованих чинників. Для оцінки залежності ускладнень вагітності обстежених з гіпертензивними розладами поділили на 3 підгрупи відповідно до рівнів реактивної тривожності шкали Спілбергера-Ханіна та субшкали вторгнення IES-R. Підгрупу А (n = 15) склали жінки, що мали низький рівень тривожності за даними двох шкал, або низький рівень тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна та середній рівень тривожності за шкалою IES-R, та навпаки – середній рівень тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна та низький рівень тривожності за шкалою IES-R. До підгрупи В (n = 24) увійшли жінки, які мали середній рівень тривожності за обома шкалами, або середній рівень за шкалою Спілбергера-Ханіна та підвищеним рівнем тривожності за шкалою IES-R, або ж мали підвищений рівень тривожності шкали IES-R одночасно з низьким рівнем за шкалою Спілбергера-Ханіна. Підгрупу С (n = 41) становили жінки з високим рівнем тривожності хоча б за однією з даних шкал. Результати розробленого комплексу немедикаментозних лікувально-профілактичних заходів тестувалися на групі 1А (n=30) – вагітні жінки з гіпертензивними розладами, які після проходження анкетування відповідали критеріям помірного та високого рівня тривожності та отримували комплекс лікувально-профілактичних заходів. Група 1В (n=20) – не отримували розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів та відповідали критеріям помірного та високого рівня тривожності. На основі виявлених порушень було розроблено комплекс немедикаментозних методів корекції появи гіпертензивних розладів у вагітних. Дата реєстрації 2025-07-16 Додано в НРАТ 2025-07-16 Закрити