Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002997, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-08-2025 Статус Захищена Назва роботи Механізми публічного управління розвитком соціального капіталу в громадах Здобувач Замідра Сергій Володимирович, Керівник Олійник Володимир Вікторович Опонент Дацій Надія Василівна Опонент Кулінич Олег Васильович Рецензент Дергач Анна Вадимівна Рецензент Сизон Володимир Григорович Опис У дисертаційному дослідженні здійснено комплексне наукове обґрунтування теоретичних засад, нормативно-правового забезпечення, організаційно-функціональної структури та механізмів публічного управління розвитком соціального капіталу в громадах України. Соціальний капітал визначено, як багатовимірний публічний ресурс громади, що включає сукупність формальних і неформальних соціальних зв’язків, довіри, норм взаємодії, цінностей солідарності, локальної ідентичності та мереж участі, які сприяють соціальній згуртованості, співуправлінню, взаємній підтримці, та є основою інституційної спроможності, соціального розвитку, сталого розвитку та післякризового відновлення. У першому розділі дисертації здійснено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування публічного управління розвитком соціального капіталу в громадах. Проаналізовано еволюцію поняття «соціальний капітал» і визначено його ключові виміри. Досліджено міжнародні та європейські стандарти, що демонструють інтеграцію соціального капіталу в стратегічне планування. Обґрунтовано цілі публічного управління у цій сфері, зокрема розвиток довіри, локальної ідентичності, участі, горизонтальної взаємодії та солідарності. Запропоновано систему ключових механізмів управління: нормативно-правовий, програмно-цільовий, організаційно-функціональний, фінансово-економічний, інформаційно-аналітичний, інклюзивно-ресурсний, інфраструктурно-просторовий, кадрово-розвиваючий і цифровий. У другому розділі дисертації здійснено системний аналіз нормативно-правових засад, організаційно-функціональної структури та сучасного стану публічного управління розвитком соціального капіталу в громадах України. Обґрунтовано, що чинне законодавче регулювання є фрагментарним і не забезпечує цілісного підходу до розвитку соціального капіталу, а відповідна політика на загальнодержавному рівні залишається неінституціоналізованою. Норми, що стосуються участі, довіри, локальної ідентичності та згуртованості, розпорошені між численними нормативно-правовими актами без системної інтеграції. Аналіз понад 100 нормативних і стратегічних документів показав: більшість із них лише декларативно відображають окремі елементи соціального капіталу, але не передбачають інструментів його підтримки, оцінювання чи стимулювання. Встановлено, що організаційна структура публічного управління розвитком соціального капіталу позначена відсутністю централізованої координації, розпорошенням повноважень між різними рівнями влади, громадянським суспільством і міжнародними партнерами, а також низьким рівнем горизонтальної взаємодії через нестачу інституційних стимулів, процедур співпраці та спільного стратегічного бачення. Аналіз сучасного стану соціального капіталу в громадах України виявив брак системи індикаторів моніторингу, недостатнє фінансування з місцевих бюджетів, а також суттєві територіальні відмінності в рівнях громадської активності, довіри та участі. Зафіксовано наявність локальних інноваційних практик розвитку соціального капіталу, які, однак, залишаються поодинокими через відсутність належного нормативного й методологічного супроводу. Узагальнено, що сталий розвиток соціального капіталу вимагає формування цілісної публічної політики на основі оновленого законодавства, чіткої інституційної відповідальності, системи оцінювання, фінансових інструментів підтримки та цифрових механізмів залучення громадян. У третьому розділі дисертації сформульовано концептуальні підходи до модернізації публічного управління розвитком соціального капіталу в громадах України, обґрунтовано зміст, принципи та інституційні умови його реалізації з урахуванням міжнародного досвіду, воєнних викликів, відбудови та євроінтеграції. Комплексний аналіз зарубіжних практик управління соціальним капіталом дозволив виокремити ключові елементи ефективної політики: багаторівневе планування, міжвідомчу координацію, інституціоналізацію громадської участі, цільове фінансування, розвиток інфраструктури та міжгалузеву інтеграцію. Запропоновано інституційно-функціональну модель реалізації політики, яка передбачає розподіл повноважень між центральною, регіональною та місцевою владою, визначення цільових орієнтирів громад, механізми моніторингу та зворотного зв’язку. Розроблено комплексний механізм публічного управління розвитком соціального капіталу, що охоплює 9 механізмів. Визначено розподіл ролей між суб’єктами урядування, поєднання вертикальних і горизонтальних практик, цифрові інструменти як каталізатори взаємодії, а також фінансові стимули для підтримки локальних ініціатив (зокрема, через механізм спрямування частини ПДФО). Обґрунтовано необхідність нормативного закріплення понять і механізмів у національному законодавстві. Дата реєстрації 2025-07-17 Додано в НРАТ 2025-07-17 Закрити