Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003002, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-07-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Драматургія Еріка-Емманюеля Шмітта: інтертекстуальний, інтермедіальний, синергетичний та поетикальний аспекти Здобувач Васильєва Ольга Сергіївна, Керівник Черкашина Тетяна Юріївна Опонент Криворучко Світлана Костянтинівна Опонент Ковпік Світлана Іванівна Опонент Бондарева Олена Євгенівна Рецензент Сатановська Ганна Сергіївна Опис Дисертацію присвячено аналізу драматургії Еріка-Емманюеля Шмітта в межах інтертекстуального, інтермедіального, синергетичного та поетикального підходів. Дослідження базується на теоретичних засадах сучасного літературознавства та драмознавства, застосовано комплексну методологію для вивчення п’єс драматурга у контексті сучасної французької літератури. Проаналізовано твори: «Un homme trop facile», «Frédéric ou le Boulevard du crime», «The Guitrys», «Le Visiteur», «La Trahison d’Einstein», «La nuit de Valogne», «Le Libertin», «La tectonique des sentiments», «Hôtel des deux mondes», «Les petits crimes conjugaux». Визначено зв’язки з класичною та модерною драматургією, роль інтертекстуальних ремінісценцій, поетики дзеркала, інтермедіальних елементів (музика, кіно, живопис) у структурі п’єс. Виявлено вплив Мольєра (особливо в «Un homme trop facile») та французької романтичної драми («Frédéric…»), а також використання прийому «театр у театрі». П’єса «The Guitrys» інтерпретується як філософський і мета-театральний текст, що поєднує сцену, життя і гру в єдиний простір. Досліджено філософські концепти у творах «Le Visiteur» та «La Trahison d’Einstein», де розкриваються теми добра і зла, раціонального та ірраціонального, морального вибору. Встановлено використання мотиву незнайомця як екзистенційної моделі діалогу. У драматургії Шмітта виявлено синергетичні механізми, що відображають взаємодію протилежних концептів. Розглянуто образи чоловіка й жінки в п’єсах «La nuit de Valogne», «Le Libertin», «La tectonique des sentiments». Шмітт розкриває їх як символи конфлікту між пам’яттю, коханням, владою, свободою. Живопис виступає засобом інтермедіального поглиблення драми. У п’єсах «Hôtel des deux mondes» та «Les petits crimes conjugaux» досліджено концепт «повернення до себе», усвідомлення ідентичності через пам’ять, втрату й вибір. Встановлено інтертекстуальні зв’язки з Данте, Прустом, Кафкою, Беккетом. Драматургія Шмітта репрезентує поєднання традиції та новаторства, її аналіз потребує міждисциплінарного підходу. Запропонована модель може бути застосована у вивченні сучасної драми. Дата реєстрації 2025-07-17 Додано в НРАТ 2025-07-17 Закрити