Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003006, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-09-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Репатріація полонених вояків-українців з теренів Німеччини та Австро-Угорщини (1918–1920 рр.) Здобувач Срібняк Мілана Ігорівна, Керівник Кудряченко Андрій Іванович Опонент Дацків Ігор Богданович Опонент Власенко Валерій Миколайович Опонент Мінаєва Тетяна Василівна Рецензент Розумюк Володимир Михайлович Опис У дисертації комплексно висвітлено процес репатріації полонених українців з теренів Німеччини й Австро-Угорщини (та її держав-правонаступниць) у 1918–1920 рр. Зокрема, з’ясовано особливості підготовки й проведення евакуації полонених українців заходами українських державних, дипломатичних й неурядових організацій, основні етапи їхнього переміщення до України, а також передумови і наслідки цього процесу на тлі швидкоплинних змін у військово-політичній ситуації в Центрально-Східній Європі та початку нового етапу в боротьбі за українську державність. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше на основі опрацювання джерел (документів з українських і зарубіжних архівів) і наукової літератури проведена цілісна реконструкція процесу репатріації полонених вояків-українців зі складу колишньої царської армії у 1918–1920 рр. Для критичного осмислення історичної інформації і класифікації джерельної бази було використано цілий комплекс методологічних принципів і прийомів. Також визначено ключові етапи евакуації в досліджуваний період; висвітлено особливості гуманітарної допомоги і культурно-просвітницьких акцій, що проводилися заходами українських військово-санітарних місій у Німеччині, Австро-Угорщині й країнах-спадкоємицях останньої; реконструйовано репатріаційні маршрути для евакуаційних транспортів, їхню інфраструктуру, до якої входили збірні станиці та «перехідні» пункти, що використовувалися як транзитні пункти для перевезення і тимчасового розміщення полонених українців. Розглянуто внесок Українського Червоного Хреста (УЧХ) у налагодження санітарно-медичної допомоги полоненим українцям; проаналізовано зміст міжнародно-правових договорів, офіційну документацію українських та зарубіжних місій і установ з метою інтеграції проблеми репатріації полонених українців у контекст загальноєвропейської історії. Уточнено інформацію про порядок залучення полонених до лав «синьожупанних» і «Сірожупанної» дивізій як особливої форми репатріації і внесок українських дипломатів в організацію їхньої передислокації до України. У першому розділі дисертації викладено результати аналізу наукової розробки проблеми, охарактеризовано джерельну базу і теоретико-методологічні основи дослідження. Історіографічний доробок, представлений працями українських і зарубіжних дослідників, проаналізований за проблемно-хронологічним принципом. Історіографію теми дослідження умовно розділено на три етапи: 1) 1939–1990 рр. (перші наукові напрацювання, присвячені репатріації полонених українців після Першої світової війни, що з’явилися у виданнях української діаспори); 2) 1990-ті рр. (значне розширення вивчення теми завдяки введенню в науковий обіг недоступних раніше документів з фондів українських архівів); 3) перша чверть ХХІ ст. (активізація процесу опрацювання дослідниками документів, що зберігаються в українських і зарубіжних архівосховищах). У загальному комплексі історіографія дослідження представлена: 1) синтетичними працями про українські дипломатичні представництва у Європі; 2) тематичними розвідками (про діяльність Союзу визволення України і УЧХ, розбудову збройних сил Української Держави і УНР та ін.); 3) статтями, що висвітлювали окремі аспекти евакуації полонених українців у досліджуваний період. Джерельною основою дисертації є сукупність неопублікованих (архівних) і опублікованих матеріалів, що зберігаються в архівних та бібліотечних установах України, Німеччини, Франції, Австрії, Польщі, США й Канади. Найважливішу складову джерельного комплексу становлять документи, виявлені у процесі евристичної роботи у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Найбільш репрезентативним є комплекс писемних джерел, який за родово-видовим принципом поділяється на документальні джерела (міжнародні й національні нормативно-правові акти, діловодні документи, дипломатичне і службове листування), джерела особового походження (спогади, щоденники, листування), матеріали періодичної преси (зокрема, таборової). У процесі опрацювання джерел використано документи з фондів інших українських і зарубіжних архівосховищ, у т.ч. Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного історичного архіву України, м. Львів, Центрального військового архіву Польщі, Федерального архіву Німеччини, Австрійського державного архіву, Бібліотеки та архіву Канади, Бібліотеки та архіву Інституту Гувера та ін. Дата реєстрації 2025-07-17 Додано в НРАТ 2025-07-17 Закрити