Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003014, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-09-2025 Статус Захищена Назва роботи Клініка, діагностика, лікування вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень Здобувач Алтаброурі Мохаммед Салех Мохаммед, Керівник Усатов Сергій Андрійович Опонент Нетлюх Андрій Михайлович Опонент Муравський Андрій Володимирович Опонент Марущенко Мирослава Олегівна Рецензент Главацький Олександр Якович Опис У дисертаційній роботі представлені наукові питання та практичні дані щодо вирішення актуального питання військової нейрохірургії – покращення результатів діагностики та лікування вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень у сучасній війні шляхом оптимізації надання нейрохірургічної допомоги. Робота ґрунтується на результатах ретроспективного аналізу клініко-інструментального обстеження та хірургічного лікування 155 поранених з вогнепальними непроникаючими черепно-мозковими пораненнями у спеціалізованих лікувальних закладах медичного забезпечення після надання медичної допомоги на попередніх етапах медичної евакуації в системі лікувально-евакуаційного забезпечення Збройних сил України. Військовослужбовці з вогнепальними непроникаючими черепно-мозковими пораненнями склали 20,9% від усіх вогнепальних поранень черепа і мозку за вказаний період стримування збройної агресії Російської федерації проти України на території Луганської та Донецької областей. В дослідження включені вогнепальні непроникаючі черепно-мозкові поранення, які пройшли діагностику клініко-інструментальними методами дослідження, включаючи КТ та лікування в нейрохірургічних закладах. Мета роботи – поліпшення результатів хірургічного лікування поранених з вогнепальними непроникаючими черепно-мозковими пораненнями та вибір оптимальної методики первинної хірургічної обробки ран. Більшість з 155 поранених з непроникаючими черепно-мозковими пораненнями – складають особи молодого віку від 18 до 44 років (65,2%), одну третину (34,8%) – військовослужбовці середньої вікової групи від 45 до 60 років. За видом снарядів, що ранять, у поранених з непроникаючими черепно-мозковими пораненнями уламкові поранення становили переважну більшість - 92,9% (144/155), кульові поранення - 7,1% (11/155) спостережень. За характером ранового каналу переважну більшість склали сліпі ранові канали у 78,1% (121/155) поранених, дотичні ранові канали спостерігалися у 21,9% (61/155) поранених. Забої мозку при множинних пораненнях були тяжчі: забої мозку середнього ступеня тяжкості та тяжкі забої спостерігалися відповідно у 8,5 % (13/43) і у 0,6 % (1/43) спостережень, забій легкого ступеня у 18,7 % (29/43), у той час як при поодиноких пораненнях у 107 випадках був забій головного мозку легкого ступеня, що склало 69,0 % від усіх спостережень. На підставі клінічних, МСКТ-діагностичних даних і клініко-морфологічної характеристики були визначені три найбільш типові групи вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень, що мають однорідні ознаки в залежності від виду снаряда, що ранить, ранового каналу і множинності поранення, при яких виконуються однорідні хірургічні втручання. Дані МСКТ дозволили нам виділити переломи: дірчасто-вдавлені – 86,4 %, дірчасті – 40 %, вдавлені – 18,2 %. Більшості пораненим (98,1 %) з вогнепальними непроникаючими черепно-мозковими пораненнями лікування проводилось в закладах третього та четвертого рівня. медичного забезпечення. Незначній частці (1,9 %) проводилась повторна хірургічна обробка в наших умовах у зв’язку з інфікованостю ран (3 хворих). У роботі показано, що первинна хірургічна обробка вогнепальної непроникаючої черепно-мозкової рани не є стандартною та універсальною операцією, оптимальні методики первинних хірургічних обробок вогнепальних непроникаючих ран різняться залежно від виду ранового каналу, характеру вогнепального перелому черепа. Нами розроблено алгоритми виконання хірургічних втручань, ефективність яких доведена відсутністю гнійно-інфекційних ускладнень у післяопераційному періоді та сприятливим післяопераційним перебігом. Доведено ефективність сучасної системи надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги пораненим з непроникаючими черепно-мозковими пораненнями – 96,1% поранених одужали та були повернені до лав ЗСУ. Частка вичерпних, одномоментних ранніх первинних хірургічних обробок склала 92,9%. У всіх випадках був сприятливий післяопераційний перебіг. Доведена можливість виконання пластики дефекту черепа титановою пластиною під час ранньої та відстроченої первинної хірургічної обробки вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень, яку виконали у 33,5 % випадків. Це робить методику ПХО більш досконалою і позбавляє пораненого ще однієї операції в майбутньому. Розроблено алгоритм надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги пораненим з вогнепальними непроникаючими черепно-мозковими пораненнями в лікувальних закладах третього рівня медичного забезпечення та доведена його ефективність, зважаючи на відсутність інфекційних ускладнень. Дата реєстрації 2025-07-17 Додано в НРАТ 2025-07-17 Закрити