Дисертація доктора філософії. Коваль Геннадій Валерійович. Соціально-психологічні чинники волонтерської діяльності з допомоги постраждалим від воєнного конфлікту

Реєстраційний номер

0825U003019, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

15-07-2025

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Соціально-психологічні чинники волонтерської діяльності з допомоги постраждалим від воєнного конфлікту

Здобувач

Коваль Геннадій Валерійович,

Керівник Спіцина Лариса Валеріївна
Опонент Зазимко Оксана Володимирівна
Опонент Швалб Юрій Михайлович
Опонент Васютинський Вадим Олександрович
Рецензент Губа Наталія Олександрівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький національний університет

Опис

У роботі представлено результати дослідження соціально-психологічних чинників волонтерської діяльності з допомоги постраждалим від воєнного конфлікту. Актуальність роботи пов’язана з проблематикою дослідження соціальнопсихологічних аспектів волонтерської діяльності. Запропонований напрямок розробки сприяє розумінню волонтерської діяльності у формі суспільного волонтерського руху та дозволяє уточнити і розширити уявлення щодо можливостей дослідження чинників колективної та індивідуальної активності в межах соціальнопсихологічного аналізу. Проведено аналіз соціально-психологічних аспектів таких явищ як волонтерство та суспільний рух. Показано взаємозалежність різних аспектів визначень волонтерства від рівнів реалізації волонтерської діяльності, що дозволяє об’єднати різні аспекти визначень та розуміти волонтерство як цілісний континуум складно організованої діяльності. При цьому, рівні реалізації діяльності приведено у відповідність до систематики об’єктів соціально-психологічного вивчення. Розроблено соціально-психологічні аспекти специфіки волонтерської діяльності як її спрямування на іншу діяльність та проблематику суспільного руху в межах соціально-психологічної систематики. Обґрунтовується підхід до визначення суспільного руху як великої організованої групи, що пов’язана окремим видом суспільного зв’язку. Критерієм такого визначення є поняття соціального завдання як сукупності соціальних умов та цілей колективної діяльності. Розкрито специфіку становлення поняття колективна суб’єктність в межах вітчизняної соціальної психології. Зокрема, висвітлено відмінність контекстів аналізу, в межах яких проблема колективної суб’єктності набуває розвитку та обґрунтування. Так, одним вагомим контекстом є проблема взаємовідношення індивідуальності та суспільства, а з іншого боку питомими контекстом аналізу є проблематика активності. Означені проблемні загали впливають й на розбудову вимог до аналізу групи як колективного суб’єкта. Зокрема, показано, що в межах першого проблемного осередку перевага надається розкриттю підвалин колективності через розроблення категорії спілкування. В той час як в другому перевага надається розкриттю підвалин суб’єктності у звʼязку з проблематикою активності. Окреслено проблематику спільності як характеристики утвореного у просторі соціально-психологічної взаємодії зв’язку. Розглянуто проблематику підвалин виокремлення та емпіричного дослідження стильових аспектів ідентифікації як внутрішньо-суб’єктного процесу набуття спільності. Теоретично обґрунтовано залежність процесу ідентифікації від конституювання його об’єктної складової, що існує у формі образу. Виокремлено ряд різнорідних процесів конституювання образу. Обґрунтовано теоретико-методичні засади емпіричного дослідження системи соціально-психологічних та психологічних чинників волонтерської діяльності. Розкриваються шляхи її змістовного наповнення параметрами змінних та методичним інструментарієм їх вимірювання. Зокрема, обґрунтовано доцільність виокремлення 3-х змістовних блоків моделі. 1. осмисленість та готовність як змінні, що характеризують волонтерську діяльність й тим самим дозволяють реконструювати її мотиваційні чинники; 2. – ціннісно-мотиваційні чинники як індивідуальні чинники волонтерської діяльності; 3. – параметри ідентичності та ідентифікації як соціально-психологічні чинники волонтерської діяльності. Розроблено програму емпіричного дослідження. Розкрито його основні етапи, ціль та завдання. Репрезентовано методичний та математично-статистичний інструментарій опрацювання даних. Подано критерії добору та результати аналізу кількісного та якісного складу вибірки респондентів дослідження. У результаті емпіричного дослідження встановлено статистичну достовірність існування окремих компонент взаємозв'язку досліджених змінних, які відмінно проявляють себе на рівні реалізації індивідуальної діяльності з надання допомоги. Зокрема, показано наявність специфіки взаємозв’язку між чинниками ціннісного ряду узагальнення з одного боку, та показниками осмисленості й емпатійним ресурсом готовності, який засвоюється в наданні допомоги, з боку іншого. Окрім того, суголосну специфіку взаємозв’язку установлено й для окремих показників ідентичності. Зокрема, виявлено специфіку неоднорідного розподілу ідентифікаційних конструктів за окремими аспектами індивідуальної ідентичності. Показано неоднорідність розподілу функціонального зв’язку між диференційованістю окремих аспектів ідентичності, цінностями, а також усталеними характеристиками ВД. Тим самим, підтверджено взаємозв’язок між структурою індивідуальної ідентичності та ціннісно-мотиваційними чинниками. Окрім того, результати дослідження психосемантичних характеристик образу «волонтери» показують відтворення специфіки функціонального зв’язку між ціннісномотиваційними чинниками та специфікою реконструкції волонтерами психосемантичних характеристик образу волонтерської спільноти.

Дата реєстрації

2025-07-18

Додано/оновлено в НРАТ

2025-07-18 / 2026-07-01