Реєстраційний номер
0825U003038, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Жанрово-композиційні парадигми фортепіанно-виконавської поетики: історичні чинники та сучасність
Здобувач
Муляр Анастасія Павлівна,
Керівник Самойленко Олександра Іванівна
Опонент Боршуляк Альона Мирославівна
Опонент Коновалова Ірина Юріївна
Рецензент Грібінєнко Юлія Олександрівна
Рецензент Андріянова Оксана Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертація присвячена розкриттю своєрідності жанрово-композиційних парадигм сонатності та варіаційності у фортепіанній поетиці в її історичних еволюційних характеристиках та сучасному стильовому призначенні. Основними завданнями роботи є наступні: розкрити значення сонатного мислення як прецедентної основи фортепіанної поетики, у тому числі класичні призначення сонатного письма у фортепіанній музиці; визначити своєрідність феномена сонатності у фортепіанній творчості Л. Бетховена; виявити нові тенденції композиційно-стилістичного синтезу на переході від класицистського часу до романтичного мовлення; виявити специфіку методу варіаційності у фортепіанній музиці, зокрема художньо-стильове призначення варіаційної форми у добу класицизму; висвітлити романтичну концепцію варіаційності у творчості Ф. Шуберта як взірцеву; визначити природу ефекту парафразису у сучасній фортепіанній практиці, його зв’язки з варіантно-варіаційними способами побудови фортепіанного твору, зокрема у фортепіанній поетиці Лео Орнстайна; розкрити широке мовно-текстологічне призначення варіювання як принципу виконавської творчості; виявити нові прецеденти фортепіанно-виконавського парафразису як відповідні до творчого типу піаніста-композитора.
Об’єкт роботи – фортепіанна творчість, пов’язана зі створенням сонатних та варіаційних композицій, що набуває взірцево-прецедентного значення. Предмет роботи – явища сонатності та варіаційності в їх жанрово-стильовій взаємодії та як основа розвитку ефекту парафразису у фортепіанній поетиці. Матеріалом роботи послужили як науково-теоретичні (науково-історичні) музикознавчі праці, так і твори провідних майстрів у сфері фортепіанної поетики в обох її головних творчих вимірах, композиторському та виконавському, серед яких М. Клементі, Л. Бетховен, К. Черні, деякі романтичні автори та Ф. Шуберт, Л. Орнстайн, М.-А. Амлен, Дж. Антейл та К. Сорабджі, деякі інші фортепіанні виконавці, чия творчість здатна слугувати взірцем авторського ставлення до виконуваного-перетворюваного (парафразисного) музичного тексту. Методологічна основа роботи визначається історико-фактологічним, компаративним стильовим та текстологічним виконавським підходами. Базовим постає епістемологічний метод, котрий дозволяє виявляти парадигматичні прецедентні явища, водночас – вказувати на тенденції парафразису як пограничні та перехідні, ставити питання про нову природу музичного стилю як стилю мислення.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше пропонується парадигматична єдність, водночас еволюційно-стильова рухливість принципів сонатності та варіаційності у фортепіанній творчості; висвітлюються феномен сонатного мислення як прецедентна основа фортепіанної поетики, нові тенденції композиційно-стилістичного синтезу сонатності та варіаційності на переході від класицистського часу до романтичної доби; виявляється магістральне значення методу варіаційності у фортепіанній музиці, заглиблюється уявлення про варіювання як спосіб мислення (когнітивний метод); визначається походження та призначення ефекту парафразису у фортепіанній поетиці; виявляються деякі нові прецеденти фортепіанно-виконавського парафразису; одержали подальший розвиток поняття фортепіанно-виконавської інтерпретації; поняття сонатності та варіаційності (варіювання); уточнені романтична концепція варіаційності у творчості Ф. Шуберта як взірцева; дефініція «піаніст-композитор».
Дата реєстрації
2025-07-18
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-18 / 2026-07-01
