Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003046, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 052, Політологія

Дата захисту

24-07-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Інноваційні аналітико-статистичні технології попередження корупції в державі

Здобувач

Яцина Юлія Олександрівна,

Керівник Цокур Євген Георгійович
Опонент Кривошеїн Віталій Володимирович
Опонент Бабарикіна Надія Анатоліївна
Рецензент Удовика Лариса Григорівна
Рецензент Руднєва Анна Олегівна

Опис

Умови системної турбулентності, в яких опинилася публічна влада в Україні, загострюють потребу в переосмисленні стратегій боротьби з корупцією не як суто правового процесу, а як складного феномену, що потребує залучення інструментів сучасного аналітичного мислення. Цифровізація управління відкрила нові горизонти моніторингу та попередження зловживань, однак водночас актуалізувала проблему інституційної адаптації. Відтак виникає потреба в комплексному аналізі інноваційних аналітико-статистичних технологій, здатних не лише зафіксувати наявні корупційні прояви, але й передбачити, попередити та трансформувати саму логіку їхнього виникнення. Дисертація містить огляд ключових наукових напрацювань у сфері впровадження інноваційних аналітико-статистичних технологій як інструменту автоматизації процесів попередження корупції в державі. Проведене дослідження показало, що феномен корупції не зводиться до правопорушення чи економічного злочину, а являє собою багатовимірне соціальне, політичне, психологічне й культурне утворення. У дисертації корупція розглядається як правова девіація, соціально-політичний інститут, культурно-психологічний феномен і набір групових стратегій, що водночас є наслідком і індикатором деформації механізмів врядування. Попередження корупції визначено як систему цілеспрямованих дій, методів, процедур або технологічних рішень, спрямованих на виявлення, нейтралізацію або трансформацію соціальних, управлінських, інституційних і психологічних факторів, які потенційно сприяють корупційній поведінці, ще до того, як така поведінка набуде форми фактичного правопорушення. Інноваційні аналітико-статистичні технології у широкому сенсі розглянуто як сукупність методів математичного аналізу, машинного навчання, аналізу даних і цифрової моделі прийняття рішень. Охарактеризовано основні методологічні засади дослідження інноваційних аналітико-статистичних технологій попередження корупції в державі та обґрунтовано основні наукові принципи та методи дослідження. Здійснено аналіз сучасних підходів до розуміння сутності держави, що є не лише джерелом ризиків і середовищем формування корупційних практик, але й центральним суб’єктом їх системного попередження. Її інституційна багатовимірність, що поєднує публічну владу, корпоративні структури та неформальні механізми впливу, створює як сприятливе середовище для зловживань, так і потенціал для трансформацій. Визначено, що запорукою дієвих змін виступає зміна логіки функціонування державних інститутів: від політикобюрократичної замкнутості – до відкритої, цифрово-підзвітної моделі, у якій пріоритет надається не лише контролю за порушеннями, а й системній діагностиці їх передумов. Ретроспективний аналіз розвитку інформаційних технологій визначив, що аналітико-статистичні технології слід розуміти як спеціальні інформаційні технології, що формують інформаційні системи на основі великих даних, алгоритмів штучного інтелекту, машинного навчання та засобів візуалізації. Вони орієнтовані на прогнозування ризиків, підтримку прийняття рішень і створення експертних систем. Визначено, що інноваційна сутність аналітикостатистичних підходів проявляється у їхній здатності перетворювати інформаційний ресурс на антикорупційний інструмент на рівні держави. У цьому контексті аналітико-статистичні технології виступають не як нейтральний технічний інструмент, а як ядро цифрової трансформації управління. Їх функція полягає не лише у скороченні адміністративних витрат чи мінімізації контакту з чиновником, а й у формуванні нової архітектури державної взаємодії – орієнтованої на дані, прозору, сервісну. Однак технологічна ефективність можлива лише за умови побудови нормативно й організаційно інтегрованої цифрової інфраструктури. Успішна антикорупційна політика повинна мислитися не як сукупність розрізнених IT-ініціатив, а як єдина цифрова екосистема, що передбачає зміну культури прийняття рішень на всіх рівнях управління. Для розуміння особливостей застосування спеціальних інформаційних технологій в антикорупційній діяльності, здійснено аналіз існуючих підходів до виявлення корупційних загроз. Визначено, що особливу складність становить боротьба з внутрішніми корупційними загрозами, які не залишають цифрових слідів у формальному розумінні, але проявляються у поведінкових відхиленнях, маніпуляціях із правом доступу до даних та зловживаннях на рівні службових повноважень. У таких випадках ключову роль відіграють алгоритми поведінкового моніторингу, виявлення аномалій, профілювання та кластеризації, що вимагають не лише глибоких технічних знань, а й високої аналітичної культури серед працівників державних інституцій. Лише поєднання технічних, організаційних та когнітивних підходів дозволяє реалізувати логіку попередження, а не реагування. І саме ця синергетика – цифрова, аналітична, інституційна – стає визначальною для переходу від декларативної антикорупційної політики до структурної доброчесності.

Додано в НРАТ

2025-07-18