Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003056, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-07-2025 Статус Запланована Назва роботи Організаційно-педагогічні засади морального виховання у виправних колоніях України (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) Здобувач Купець Олександр Михайлович, Керівник Івах Світлана Михайлівна Опонент Петренко Оксана Борисівна Опонент Білавич Галина Василівна Рецензент Галів Микола Дмитрович Рецензент Федорович Анна Василівна Опис Купець О.М. Організаційно-педагогічні засади морального виховання у виправних колоніях України (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки». – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Дрогобич, 2025. У дисертації теоретично узагальнено наукову проблему морального виховання засуджених у виправних колоніях України ІІ половини ХХ – початку ХХІ ст., а також запропоновано її системне розв’язання, що уможливлює удосконалення формування змісту та педагогічного інструментарію морального виховання засуджених у сучасних вітчизняних виправних установах. Дослідженням підтверджено, що важливим завданням колективів вітчизняних пенітенціарних установ є гуманізація виховного процесу у виправних колоніях та визнання пріоритетності морального виховання, що сприятиме поверненню засуджених до соціуму як повноцінних громадян, які володіють моральними нормами поведінки в ньому. Простежено еволюцію мети, завдань та змісту виховної роботи у виправних колоніях і морального виховання як її складника впродовж досліджуваного часового відрізку в рамках виокремлених нами періодів: радянського (70-і рр. – початок 90-х рр. XX ст.) та періоду незалежної України (1991 р. – початок ХХІ ст.) з огляду на кардинальні відмінності суспільно-політичних, соціально-економічних та організаційно-педагогічних чинників: від формування у засуджених переконання у важливості дотримання норм і законів суспільного життя в радянський період до сприяння становленню чітких моральних орієнтирів відповідно до правових суспільних норм та вимог в умовах сьогодення. Відслідковано зміну педагогічного інструментарію реалізації мети та завдань морального виховання ув’язнених у виправних колоніях. Замість засобів зовнішнього впливу, які ґрунтувалися на комуністичній ідеології та мали відповідне політичне підґрунтя, вихідними положеннями виховної роботи у сучасних виправних колоніях стали визнання пріоритетності загальних прав і свобод кожної людини, а також реалізація індивідуально-особистісного підходу до виховного впливу. До співпраці з адміністраціями виправних колоній у реалізації завдань морального виховання сьогодні передбачено широке залучення батьків, інших близьких родичів, представників громадських та релігійних організацій, благодійних фондів, на відміну від радянського періоду, де співпраця обмежувалася тільки представниками місцевих політичних відділів, працівниками закладів вищої освіти, членами спостережувальної комісії та представниками підприємств, які опікувалися виправно-трудовими колоніями. З’ясовано засоби виховного впливу на політичних засуджених у радянський період. Зокрема, встановлено, що у виправно-трудових колоніях, у яких відбували термін політичні засуджені, з адміністрацією співпрацювали працівники КДБ, які спільно здійснювали карально-репресивні дії проти таких в’язнів. Щодо форм і методів, то найбільш поширеною формою виховної роботи із засудженими у виправно-трудових колоніях радянського періоду була індивідуальна, хоча практикувалися також групова та масова. Серед методів виховного впливу на ув’язнених переважали агітація і пропаганда, що ґрунтувалася на комуністичній ідеології; а також формування переконання у важливості дотримання норм і законів суспільного життя. Широко використовувались і методи покарання, примусу, переконання, привчання, заохочення, прикладу, довіри. У виправно-трудових колоніях, у яких перебували політичні засуджені, домінували методи покарання, примусу, вони мали антигуманний характер, що межували з терористичними діями працівників КДБ та колоній, табірних лікарень (виховання голодом, карцером, ШІЗО, етапом, побиття, примусове лікування в «психушках», непосильна фізична праця, праця на підприємствах, небезпечних для здоров’я та ін.), наслідком яких стали загибель В. Стуса, О. Тихого, В. Марченка та сотень політичних в’язнів, підірване здоров’я, каліцтво, дочасна смерть засуджених. Констатовано переважання у вітчизняних виправних колоніях періоду незалежної України масових, групових та індивідуальних форм виховної роботи, а також таких методів виховного впливу, як бесіда, пояснення, розповідь і лекція (залежно від мети і завдань морального впливу на позбавлених волі у конкретній ситуації). Доведено необхідність надавати перевагу груповим та індивідуальним формам, що є більш ефективними для «адресного» впливу на особу, оскільки повніше враховують індивідуально-психологічні, вікові, професійні, інтелектуальні особливості особистості засудженого, його переважальні потреби та потенційні можливості морального розвитку. Ключові слова: виховання; моральне виховання; методи морального виховання; форми морального виховання; релігійне виховання; християнські цінності; церква; соціально-виховна робота з засудженими; ресоціалізація; засуджені; пенітенціарні заклади; виправні колонії; пенітенціарна педагогіка; організаційно-педагогічні засади. Дата реєстрації 2025-07-21 Додано в НРАТ 2025-07-21 Закрити