Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003075, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-08-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Поетика карнавальності в оперному мистецтві Ф. Бузоні у світлі проблеми художнього тексту Здобувач Чжоу Фен .., Керівник Носуля Анатолій Валентинович Опонент Батовська Олена Миколаївна Опонент Вороновська Ольга Володимирівна Рецензент Лобода Лариса Миколаївна Рецензент Грібінєнко Юлія Олександрівна Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 – «Музичне мистецтво». – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Одеса, 2025. Актуальність теми роботи. Карнавал як культурний феномен займає особливе місце у просторі історичної пам'яті, художньої семантики та соціального самовираження. Його парадоксальна природа – поєднання сакрального та профанного, порядку та хаосу, гри та ритуалу – зумовила стійкий дослідницький інтерес як з боку філософів, театрознавців, так і з боку музикознавців. Феномен карнавалу, глибоко укорінений у європейській культурній пам'яті, отримує особливе художньо-філософське втілення у музичному театрі Ферруччо Бузоні – композитора, який одним із перших у XX столітті переосмислив природу музичної драми у категоріях іронії, поліфонії та інверсії. Його опери «Вибір нареченої» («Die Brautwahl»), «Арлекіно, або Вікна» («Arlecchino, oder Die Fenster») та «Турандот» не лише оновлюють жанрову традицію оперної комедії, а й створюють прецедент театру масок, гротеску та культурної гри. В умовах сучасного переосмислення інтердисциплінарних та мультикультурних кодів особливу актуальність набуває дослідження карнавала як композиційної, драматургічної та інтонаційної парадигматичної настанови, що розгортається у творах Бузоні як форма культурного діалогу з минулим і як художній метод деконструкції традиції. Мета дослідження – розкрити значення карнавальності у оперній творчості Ф. Бузоні як цілісного музично-естетичного явища. Об’єктом дослідження є карнавал як художньо-сценічний та музично-семіотичний феномен в оперному театрі XX століття. Предметом дослідження виступають драматургічні та інтонаційні принципи репрезентації карнавалу в музичному театрі Ферруччо Бузоні, насамперед в операх «Die Brautwahl» («Вибір нареченої»), «Арлекіно, або Вікна» («Arlecchino, oder Die Fenster») та «Турандот», включаючи масочні структури, жанрово-ритуальні інверсії, гротеск, іронічну поетику, семантику сміху як музичні механізми культурної пам’яті. У Висновках підсумовується, що у фокусі даного дослідження – опера як інтертекстуальна, багатоаспектна текстуальна структура, що поєднує в собі літературний, музичний, сценічний і виконавський виміри. Цілісне розуміння опери як художнього тексту вимагає перегляду традиційної моделі «лібрето – музика – сценічне втілення» на користь нелінійної, багаторівневої структури, в якій кожен компонент функціонує як автономний, але взаємопов’язаний шар смислотворення. Комплексне вивчення функціонування оперного тексту дозволяє виявляти його двоїсту природу: з одного боку, мобільні елементи володіють значною мірою змінюваності, що дозволяє їм адаптуватися до конкретної сценічної інтерпретації, але, з іншого боку, вони є похідними та вторинними щодо більш стабільних компонентів. Це означає, що, незважаючи на свою варіативність, такі елементи, як сценічні рішення, мізансцени, темп виконання чи інтонаційні акценти, неминуче співвідносяться з більш усталеними структурами, які формують основу оперного тексту. Дата реєстрації 2025-07-21 Додано в НРАТ 2025-07-21 Закрити