Реєстраційний номер
0825U003075, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-08-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Поетика карнавальності в оперному мистецтві Ф. Бузоні у світлі проблеми художнього тексту
Здобувач
Чжоу Фен ..,
Керівник Носуля Анатолій Валентинович
Опонент Батовська Олена Миколаївна
Опонент Вороновська Ольга Володимирівна
Рецензент Лобода Лариса Миколаївна
Рецензент Грібінєнко Юлія Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 – «Музичне мистецтво». – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Одеса, 2025.
Актуальність теми роботи. Карнавал як культурний феномен займає особливе місце у просторі історичної пам'яті, художньої семантики та соціального самовираження. Його парадоксальна природа – поєднання сакрального та профанного, порядку та хаосу, гри та ритуалу – зумовила стійкий дослідницький інтерес як з боку філософів, театрознавців, так і з боку музикознавців. Феномен карнавалу, глибоко укорінений у європейській культурній пам'яті, отримує особливе художньо-філософське втілення у музичному театрі Ферруччо Бузоні – композитора, який одним із перших у XX столітті переосмислив природу музичної драми у категоріях іронії, поліфонії та інверсії. Його опери «Вибір нареченої» («Die Brautwahl»), «Арлекіно, або Вікна» («Arlecchino, oder Die Fenster») та «Турандот» не лише оновлюють жанрову традицію оперної комедії, а й створюють прецедент театру масок, гротеску та культурної гри. В умовах сучасного переосмислення інтердисциплінарних та мультикультурних кодів особливу актуальність набуває дослідження карнавала як композиційної, драматургічної та інтонаційної парадигматичної настанови, що розгортається у творах Бузоні як форма культурного діалогу з минулим і як художній метод деконструкції традиції.
Мета дослідження – розкрити значення карнавальності у оперній творчості Ф. Бузоні як цілісного музично-естетичного явища.
Об’єктом дослідження є карнавал як художньо-сценічний та музично-семіотичний феномен в оперному театрі XX століття.
Предметом дослідження виступають драматургічні та інтонаційні принципи репрезентації карнавалу в музичному театрі Ферруччо Бузоні, насамперед в операх «Die Brautwahl» («Вибір нареченої»), «Арлекіно, або Вікна» («Arlecchino, oder Die Fenster») та «Турандот», включаючи масочні структури, жанрово-ритуальні інверсії, гротеск, іронічну поетику, семантику сміху як музичні механізми культурної пам’яті.
У Висновках підсумовується, що у фокусі даного дослідження – опера як інтертекстуальна, багатоаспектна текстуальна структура, що поєднує в собі літературний, музичний, сценічний і виконавський виміри. Цілісне розуміння опери як художнього тексту вимагає перегляду традиційної моделі «лібрето – музика – сценічне втілення» на користь нелінійної, багаторівневої структури, в якій кожен компонент функціонує як автономний, але взаємопов’язаний шар смислотворення. Комплексне вивчення функціонування оперного тексту дозволяє виявляти його двоїсту природу: з одного боку, мобільні елементи володіють значною мірою змінюваності, що дозволяє їм адаптуватися до конкретної сценічної інтерпретації, але, з іншого боку, вони є похідними та вторинними щодо більш стабільних компонентів. Це означає, що, незважаючи на свою варіативність, такі елементи, як сценічні рішення, мізансцени, темп виконання чи інтонаційні акценти, неминуче співвідносяться з більш усталеними структурами, які формують основу оперного тексту.
Дата реєстрації
2025-07-21
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-21 / 2026-07-01
