Реєстраційний номер
0825U003092, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-08-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Семантичні засади вокального інтонування в операх В.-А. Моцарта: актуальний виконавський підхід
Здобувач
Цю Сяочжень ..,
Керівник Самойленко Олександра Іванівна
Опонент Єфіменко Аделіна Геліївна
Опонент Вороновська Ольга Володимирівна
Рецензент Муравська Ольга Вікторівна
Рецензент Остроухова Наталія Володимірівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 – музичне мистецтво – Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Одеса, 2025.
У дисертації виявляються семантичні засади та інтерпретативний потенціал оперної поетики В.-А. Моцарта, визначається взаємозалежність головних контекстуальних вимірів та текстових складових оперних творів Моцарта. Завдання дослідження полягають у наступному: виявити актуальні семантичні підходи до інтерпретації опер В.-А. Моцарта, у тому числі, з’ясувати історичний контекст формування інтерпретативних засад оперної поетики В.-А. Моцарта; роз’яснити значення сюжету та образу Дон Жуана в оперній творчості В.-А. Моцарта; висвітлити функції масонської теми та породжуваних нею музично-мовних засобів у творчості В.-А. Моцарта; визначити коло провідних оперних персонажів В.-А. Моцарта та тенденції їх інтерпретативного осучаснення; виявити єдність. сюжетно-смислових та музично-символічних чинників оперної драматургії в творчості Моцарта, зокрема в опері «Дон Жуан; розкрити призначення форми арії в становленні оперного вокально-виконавського методу Моцарта, семіологічні умови побудови вокального тематизму в його операх; довести провідну роль принципу персонажності (персоніфікації) у формуванні різних інтерпретативних планів моцартівської оперної поетики – від композиторського до режисерського, визначити головні тенденції сучасної режисерської «моцартіани». Об'єкт дослідження – оперні твори В.-А. Моцарта та досвід їх художньо-емпіричної та науково-теоретичної інтерпретації. Предмет роботи – смисловий потенціал оперного тексту в творчості Моцарта, способи символізації образів оперних героїв та оперна концепція Моцарта як «відкритий текст» (за У. Еко). Матеріалом дослідження послужили оперні твори В.-А. Моцарта, також твори Д. Чимарози, Й. Гайдна, Х.-В. Глюка, режисерські інтерпретації (постановки) Р. Кастелуччі, Ж.-П. Поннеля, Дж. Стрелера, музикознавчі та культурологічні інтерпретації оперної поетики Моцарта. Методологічна основа роботи визначається поєднанням текстологічного та символологічного музикознавчих підходів, що примушує актуалізувати категорію контексту та метод контекстуалізації досліджуваного явища. Знаходять застосування та розвиток монографічний, ціннісно-естетичний структурно-функціональний способи вивчення історичного жанрового та стилістичного музичного матеріалу. Оновлюється традиційний музикознавчий стильовий підхід, як системний та такий, що дозволяє входити до сфери авторських логіко-мисленнєвих прийомів, набуває рис когнітивно-персонологічного.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: оперна семантика В.-А. Моцарта вивчається на основі контекстуального методу, визначаються основні зовнішні та внутрішні контекстуальні кола оперного змісту, константні та динамічні складові оперного тексту; пропонується цілісний підхід до інтерпретативних факторів оперної «моцартіани» що дозволяє визначати різні її форми та види, у тому числі, з’ясувати значення режисерського розуміння оперного задуму у його прагненні до смислової реконструкції; розширюється до меж загального музично-мовного семіозису значення теми та образу Дон Жуана в творчості В.-А. Моцарта; виявляються чинники інтерпретативного осучаснення оперної творчості Моцарта з боку як художнього, так і наукового розуміння; доводиться провідна методична роль семіологічного визначення у розкритті символічного призначення – смислового потенціалу – образно-естетичних та музично-мовних компонентів оперного тексту в творчості Моцарта. Одержали подальший розвиток поняття оперної поетики та контекстуальний метод. Уточнені роль масонської теми у творчості В.-А. Моцарта; явище оперної музично-мовної символізації.
У заключних Висновках дисертації стверджується, що семантика моцартівських оперних текстів забезпечує їх невичерпний символічний потенціал, який генерується взаємозалежністю головних контекстуальних умов та текстових складових оперних творів Моцарта, тому спонукає до вивчення даної взаємозалежності на усіх контекстуальних рівнях оперної моцартіани. Відзначається, що контекстуальне мислення є необхідною умовою розуміння, відтак і інтерпретації. У цьому плані актуальною дисципліною постає гуманітарна епістемологія – герменевтика гуманітарних наук, що є поєднанням наукової думки, теоретичної філософії та донаукових і позанаукових вимірів реального досвіду життя і людини, людської свідомості, які не можна перекласти мовою теорії, але які символізуються в музиці.
Дата реєстрації
2025-07-22
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-22 / 2026-07-01
